Лікаря обвинувачували у неналежному виконанні своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого (ч. 1 ст. 140 КК України).
Встановили, що у травні 2014 року у приймальне відділення лікарні був доставлений машиною центру екстреної допомоги пацієнт з діагнозом «набряк Квінке». Пацієнта оглянув черговий терапевт, який встановив попередній діагноз: «гострий набряк невиясненої етіології». У зв’язку з погіршенням стану здоров’я пацієнта госпіталізували у відділення анестезіології та інтенсивної терапії, а після огляду черговий лікар-анестезіолог констатував діагноз: «гострий набряк гортані невідомої етіології внаслідок отруєння невідомої етіології».
У ході проведення досудового розслідування встановили недоліки під час надання медичної допомоги. Вони свідчать про неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником та недбале ставлення до них. Внаслідок недооцінки лікарем-анестезіологом важкості стану хворого настала клінічна смерть потерпілого.
Не погоджуючись із виправдальним рішенням суду, Калуська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду з вимогою скасування вироку суду та засудження лікаря за ч. 1 ст. 140 КК України до визначеного санкцією статті покарання.
Апеляційний суд погодився з доводами прокурора та скасував рішення Калуського міськрайонного суду, призначивши новий судовий розгляд справи.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює