Петро Симоненко під час окупації Київщини втікав до Росії у супроводі спецназу РФ.
Служба безпеки зібрала доказову базу на Петра Симоненка – колишнього народного депутата, керівника забороненої Комуністичної партії України, який підтримав збройну агресію РФ. Про це інформують на сторінці Служби безпеки України.
На період окупації Київщини він звернувся до вищого військово-політичного керівництва Росії щодо його «евакуації» до країни-агресора.
Щоб вивезти Симоненка з його родиною із захопленого на той час селища Березівка Макарівського району, Кремль розпорядився відправити туди загін спецназу РФ.
Після прибуття російських спецпризначенців до українського населеного пункту екснардеп особисто їх зустрічав, а потім «розквартирував» у власному будинку і забезпечив продовольством.
Потім з 4 до 8 березня 2022 року окупаційний спецпідрозділ здійснив «супровід» Симоненка та його близьких через ворожі блокпости на територію Білорусі.
Звідти він переїхав до Росії, де його призначили заступником голови «Центрального комітету міжнародного комуністичного об’єднання «Союз комуністичних партій – комуністичної партії Радянського Союзу».
Це повністю прокремлівська організація, яка підконтрольна російській компартії на чолі з її лідером – депутатом держдуми РФ Геннадієм Зюгановим. Саме за його вказівкою Симоненко розпочав публічну кампанію на підтримку агресивної політики Москви.
Так, у жовтні 2022 року екснардеп взяв участь у так званій «22-й «Міжнародній зустрічі комуністичних та робітничих партій», яка проходила у місті Гавана на Кубі.
Під час свого виступу на «форумі» Симоненко намагався легітимізувати захоплення частини території України та діяльність терористичних організацій «Л/ДНР».
Крім того, за даними слідства, 21-22 квітня 2023 року екснардеп взяв участь у з’їзді «антифашистського форуму», який відбувся у Мінську.
Там він висловлювався за продовження агресивної війни проти України та виправдовував кремлівські наративи щодо застосування тактичної ядерної зброї РФ.
На підставі зібраних доказів Симоненку повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
ч. 3 ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади з використанням засобів масової інформації);
ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту з використанням засобів масової інформації).
Крім того, вирішується питання щодо додаткової кваліфікації злочинних дій фігуранта. Досудове розслідування триває.
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на