3 березня, у Міжнародний день прав секс-працівників, вперше в Україні декілька десятків громадських активістів, працівниць та працівників секс-індустрії за підтримки правозахисників взяли участь у «Марші секс-працівників» з вимогою скасувати адміністративну відповідальність за заняття проституцією (ст.181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – КУпАП).

У зв’язку з оголошеним в державі Днем жалоби за загиблими шахтарями, організатори маршу після хвилини мовчання закликали учасників провести захід у форматі «мовчазної ходи», пише УНІАН.

Аби привернути увагу високопосадовців до проблеми порушення прав секс-працівників, упередженого до них ставлення та випадків насильства, з саморобними плакатами «Моя робота – мій вибір!», «СЕКС-робота – також робота!», «Податки замість штрафів!», «озброєні» червоними парасольками та будівельними касками, масками, «посвідченнями секс-працівників», а також деякими елементами професійного «спецодягу» учасники маршу пройшли мовчазною мирною ходою урядовим кварталом від Верховної Ради повз будівлю Кабінету Міністрів, завершивши марш під Адміністрацією Президента України на вулиці Банковій.

«Стаття 181-1 адмінкодексу сьогодні продовжує використовуватися виключно як репресивний інструмент корупції, вимагання, шантажу та насильства», ‒  заявила Юлія Дорохова, лідер руху за права секс-працівників, юрист Всеукраїнської Ліги «Легалайф».

Погроза у будь-який момент скласти адміністративний протокол за заняття проституцією традиційно використовується нечистими на руку працівниками правоохоронних органів як засіб психологічного тиску на секс-працівниць, що часто переходить у психологічне та фізичне насильство, оскільки законодавство України працює проти  них, позбавляючи прав на повагу до людської гідності та захист.

«За допомогою закону в Україні чинять беззаконня! Мені довелось безкоштовно відробляти «суботник» в поліції [безкоштовне надання сексуальних послуг поліцейським], аби не склали адмінпротокол.  Якщо б відмовилась – могли й побити», ‒ зізнається Олена, секс-працівниця з Житомирщини.

«Адміністративна відповідальність за проституцію є одним з вагомих чинників, що сприяє поширенню епідемії ВІЛ в Україні. За узгодженими експертними підрахунками сьогодні в країні налічується близько 80 тисяч секс-працівників. Лише в столиці їх працює  майже 11 тисяч. На Сході країни більше 25 тисяч осіб заробляють цим на життя. Верховна Рада України з мільярдними запасами готівки, зафіксованими в електронних деклараціях народних обранців,  не може й надалі продовжувати безсоромно ігнорувати  та  маргіналізувати чималу групу своїх співгромадян», ‒ заявив співорганізатор маршу Павло Скала, директор з політики та партнерства Альянсу громадського здоров’я.

Учасники Маршу принесли під Парламент, Уряд та на Банкову власний проект закону про скасування адміністративної відповідальності за проституцію, закликавши  народних обранців поставити свої підписи під законопроектом та внести його на розгляд Верховної Ради, аніж займатися «політичною проституцією» у кулуарах Парламенту. Хоча саме цього тижня у «будівлі під куполом» було порожньо, адже нардепи роз’їхалися «працювати з виборцями».

Авторитетні правозахисні організації також виступили з підтримкою основної вимоги учасників маршу: “Особи, що надають секс-послуги — одна з найбільш соціально незахищених груп в світі. Вони є дуже вразливими до дискримінації, насильства і свавілля. Ми виступаємо за повну декриміналізацію всіх аспектів добровільно наданих сексуальних послуг і вимагаємо всебічний правовий захист для секс-працівниць(ків) від експлуатації, торгівлі та насильства”, – заявила Оксана Покальчук, директорка Amnesty International в Україні.