Івано-Франківськ – велосипедна столиця України? Поки що ні, але саме про такий титул для міста мріє міський голова Руслан Марцінків. Дописи про це пише, та і сезон велосипедистів у місті розпочав. Змушує чиновників та працівників «білої хати» пересідати на двоколісні, і заохочує їх до такої ініціативи грошима – одну тисячу до зарплати обіцяє. Все це прекрасно, та чи вистачить цього, щоб Івано-Франківськ став велосипедною столицею?

Спершу почали робити

Протяжність доріжок для велосипедистів у місті зараз майже 12 кілометрів. Взялися за благоустрій велоінфраструктури ще у 2014 році. Тоді почали роботи на Галицькій, де велодоріжка сягає більше 2,5 кілометра. Вона прямує аж до Калуського шосе. Також зробили хороші проєкти на Набережній, на міському озері та в центрі міста. Але на цьому поки що все. Хоча й справді кількість велосипедистів у місті зростає з кожним роком. І це не може не тішити. У місті навіть проводять заїзди на двоколісних. А ще можна орендувати велосипед. Така ініціатива в Івано-Франківську з’явилася зовсім недавно.

Там, де живуть велосипеди

У світі найзручнішим та найкомфортнішим містом для велосипедистів вважають Гронінген, Нідерланди. Тут розвивати велотрафік почали ще в 1970 роках, тому зараз близько 60% жителів міста користуються двоколісними. З населенням 190 000 осіб у місті є 300 000 велосипедів і тільки 75 000 автомобілів. Тут для роверів є все необхідне: розмітка, доріжки, світлофори, окремі вулички та велопарковки. У місті навіть планують зробити підігрів на деяких велодоріжках, аби вони були вільні від снігу. Завдяки цьому велосипедисти зможуть кататися навіть взимку. Крім того, влада планує створити спеціальні стоянки на дорогах поблизу міста із заохоченням для автомобілістів залишити там свої машини й орендувати велосипед, аби дістатися до центру, адже центральна частина міста тут повністю перекрита для авто.

А от в Україні велостолицею вважають Львів. Саме тут почали будувати перші велодоріжки. І було ухвалено першу концепцію розвитку велоінфраструктури. В Івано-Франківську з благоустроєм для велосипедистів не все так чудово. Чому ж місто поки що не може бути велостолицею України?

Причина 1

Спробуйте сісти на велосипед і проїхатися Івано-Франківськом. Але не тільки центром чи Набережною. Поверніть у різні мікрорайони міста. Бо червона цегла і розмітка для велотранспорту у Франківську – це розкіш якраз центральної частини міста та в’їзду до нього з Калуського шосе. Проте, щоб приблизитися до велосипедної столиці, потрібно зробити таку розмітку скрізь. Адже далеко не всі люди живуть у центрі і не всі франківці їдуть ровером тільки по Набережній. Ну, і не варто забувати, що Франківськ тепер не сам, а до нього додалося багато сіл. Відтак велолюбителів, ймовірно, теж стало більше.

Причина 2

Дороги – то є вічна проблема. І що тут казати – не тільки для Івано-Франківська. Якщо велодоріжки нема, то велосипедисти мусять їхати тим самим шляхом, що й автомобілі. А на дорозі – ями. Їх доводиться об’їжджати, що може призвести до дорожньо-транспортної пригоди за участю велосипедиста.

Причина 3

Якщо ти велосипедист і живеш в Івано-Франківську, то повинен знати, що тобі тут не завжди раді водії маршруток, та й загалом автомобілісти на дорозі. У місті не настільки широкі смуги, аби одразу могли проїхати великий габаритний автобус, легковий автомобіль і велосипед. Якщо авто повертає на зупинку, а ти їдеш збоку, то готуйся почути сигнал від водія.

Причина 4

Є люди, які в Івано-Франківську ще не зрозуміли до кінця, що червона розмітка – то для велотранспорту, а сіра – для пішоходів. Тому інколи виникають конфлікти. Адже буває, що ти розігнався на доріжці, а перед тобою раптом з’являється людина, яка навіть не думає тебе пропустити. І коли ти починаєш сигналити, вона ще й може нагримати на тебе. Переконуючи в тому, що вона має повне право теж тут ходити.

Причина 5

В Івано-Франківську немає достатньо коштів, аби скрізь облаштувати нові тротуари, зробити розмітку, доріжки, парковки та стоянки для велотранспорту. У місті досі не можуть завершити деякі проєкти, та й розпочати окремі заплановані також не можуть. А фінанси для велосипедної інфраструктури дуже потрібні.

Причина 6

Не варто також забувати, що є багато місць чи закладів, у які з велосипедом не зайдеш. Тоді доводиться залишати його на вулиці чи в під’їзді. І тут є певний ризик. Адже ровери у нашому місті часто крадуть, а поліція рідко знаходить злодіїв. Відтак, залишивши свій велосипед без нагляду, можна повернутися додому уже без нього.