В Івано-Франківську відкриють Алею зниклих безвісти. Облаштують її поблизу будівлі міської ради та ОДА. “Там достатньо місця для цього. Вона буде дещо меншою за Алею Героїв”, – повідомив міський голова Руслан Марцінків в ефірі ТРК “Вежа”. За словами очільника Івано-Франнківська, планують її відкрити на річницю повномасштабного вторгнення. Протягнеться алея у напрямку філармонії. Нагадаємо, у центрі Докладніше >>
Учасники заходу на Алеї пам’яті, що знаходиться на території філії «Івано-Франківське лісове господарство» в Острині на Тлумаччині, висадили саджанці гінкго-білоби. У третю п’ятницю вересня на Алеї пам’яті журналістів Прикарпаття, що закладена на території філії «Івано-Франківське лісове господарство» Карпатського лісового офісу, обласна спілка журналістів і Центр журналістської солідарності, спільно з кафедрою журналістики Прикарпатського національного університету ім. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи