Село Яворів Косівського району, що на Івано-Франківщині, вважають єдиним селом в Україні, де виготовляють ліжники. Живе в цьому селі добре відома майстриня ліжникарства Богданка Шрайбер. Молода жінка розповіла “Галицькому кореспонденту”, що це ремесло передається в їхній сім’ї з покоління в покоління. Цим займалися бабуся та мати майстрині, а нині пані Богданка продовжує родинну традицію. “Зізнаюся Докладніше >>
В Івано-Франківську відкрили персональну виставку майстрині ліжникарства з Яворова Руслани Гончарук. Презентація відбулася сьогодні, 19 жовтня, в Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі імені І. Франка, інформує “Галицький кореспондент“. “У нас це вже сотні років передається від покоління до покоління. Тому і ми тепер передаємо своїм дітям. Вони ще маленькі, а вже вміють ткати. Я вже Докладніше >>
Нещодавно у Яворові відбулося урочисте нагородження видатних діячок мистецтва, які силою свого неповторного таланту сприяють промоції ліжникарства в Україні та далеко поза її межами. Указом Президента України від 8 березня 2021 року №92/2021 почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України» присвоїли майстрині ліжникарства з Яворова Копильчук Ганні Миколаївні за її значний особистий внесок у культурний Докладніше >>
У столиці ліжникарства, селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області, днями презентовано унікальний проект, який реалізовується Учбово-методичним центром культури Буковини за підтримки Українського культурного фонду – «Відродження буковинського ліжникарства». Докладніше >>
Діти атовців та переселенців разом зі своїми батьками нещодавно вирушили у Яворівський центр народного мистецтва «Гуцульська гражда» до приватного господарства пані Олени. Жінка презентувала дітям виставку робіт із вовни та ліжників. Коротко розповіла історію села та виникнення ліжникарства, згадала найбільш відомих народних майстрів. Відтак діти побували у будинку, де жили і працювали предки пані Олени, Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює