90 років тому, восени 1932 року, українське селянство вдруге прирекли на голод. Вдруге, бо перший голод був влітку 1921-го. Перший голод нині називають «репетицією» Голодомору. Кремлівські грабіжники забирали все: від насіння для весняного посіву до готових страв, які нелюди, нишпоривши по людських дворах, показово викидали чи забирали з собою. Сплановане московитами народовбивство було ні що Докладніше >>
Молоко з пінкою, форма з мереживними комірцями і ручка-перо – багато кому саме такими запам’яталися початкові класи у різні роки. Колись вчитель міг вдарити учня, а тепер це нонсенс. У «першачків» більше немає шкільної форми й оцінок, паперові книги поступово замінюють електронними, а шкільний колективізм і настанова бути хорошою радянською людиною трансформувалися в індивідуальний підхід Докладніше >>
Відомий польський етнограф Оскар Кольберґ з 1861 по 1880 роки неодноразово навідувався в Чортовець на Городенківщині, збираючи матеріал для свого тритомного «Покуття». Саме з цієї хрестоматійної праці, яка дає розлогу географічну, мовну, історико-етнографічну панораму регіону, вміщує детальні описи їжі, одягу, щоденної праці, святкових обрядів покутян, тексти казок, прислів’їв, ігор та пісень, по суті, Європа і дізналася про Покуття. Докладніше >>
Днями наша редакція отримала цікавий дзвінок. На тому кінці дроту розмовляла пані Анастасія Степанівна. Вона захоплено розказувала, що волею долі стала співучасницею неймовірних, можна сказати, історичних подій! Ми запропонували їй зустрітися, і от яку направду цікаву історію почули… Докладніше >>
Пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського про старий Станиславів, які вперше публікуються українською (із книги “Станиславів однак живе”, 2010). Якщо довоєнний Станиславів і був поділений, то хіба що під одним кутом зору: спортивним. На «Гірку» і «Реверу». Так називалися дві футбольні команди, які затято боролися за звання найкращої не тільки в місті, але Докладніше >>
Дзідзьо з друзями зняли відео спогадів про свого колегу та продюсера. Докладніше >>
“Галицький кореспондент” підготував спецпроект, присвячений річниці загибелі фронтмена гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка. Це серія матеріалів про неперевершеного музиканта, співака, автора пісень, продюсера й актора. Докладніше >>
“Галицький кореспондент” підготував спецпроект, присвячений річниці загибелі фронтмена гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка. Докладніше >>
Роман Гурик загинув в Києві на Майдані 20 лютого 2014 року, снайпер вбив його пострілом у скроню Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює