Вчора, 17 липня, до Калуського відділу поліції звернулась мешканка міста та повідомила, що стала жертвою псевдобанкірів.
Потерпіла розповіла, що до неї зателефонував невідомий, який назвався представником служби безпеки банку. Зловживаючи довірою жінки, під приводом здійснення операції задля безпеки, заволодів грошима заявниці в сумі 74856 гривень, які знаходились на її картці. Жінка здійснила три безготівкових платежі через інтернет-сайт.
За даним фактом правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України.
Правоохоронці вкотре закликають мешканців не брати слухавку з різних невідомих номерів та не повідомляти незнайомим особам свої персональні та банківські дані.
“Якщо вас просять перевести куди-небуть гроші для того, щоб зберегти кошти, активувати чи розблокувати картку, не піддавайтесь на такі вмовляння. Припиніть розмову – це шахраї!”, – застерігають у поліції.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює