Переосмислити твір Ліна Костенко «Маруся Чурай» та повернути його сучасникам вдалося франківському режисеру Ростиславу Держипільському.

4 квітня 2026 року відбулася прем’єра вистави за твором, який був написаний ще у 1970-х роках. Але сьогодні Україна переживає війну, і твір сприймається більш гостро та особисто, повідомляє "Галицький кореспондент".

Письменниця Марія Матіос зачитала привітальне слово Ліни Костенко. У ньому — подяка кожному, хто долучився до створення вистави, та кожному, хто прийшов на прем’єру.

«Я відразу зрозуміла, що йшлося не лише про нове режисерське бачення, — йдеться у листі, — а й про глибоко пережитий наш теперішній час. Цей твір справді занурений у XVII століття, але це не цифра — це драматичний час, у якому творилася нова Україна. Ми з вами зараз теж живемо у драматичному часі, в якому твориться Україна — у культурному, екзистенційному, державному вимірах. Власне, тому й заборонявся цей твір у ті абсурдні і неможливі для життя радянські часи. Мої друзі були у в’язниці, я чекала арешту, тому мені природно писався стан Марусі Чурай у тюрмі».

Вона продовжила, що давня українська література теж була під забороною. Істориків позбавляли роботи за одну лише згадку про українське бароко, а про Богдана Хмельницького говорили лише в контексті Переяслава.

Також вона згадала, що вже після видання книжки, у 1981 році, директор філармонії, який заборонив Ніна Крюкова грати роль Марусі, запитував, чому у творі постає спалений Київ. Нині, переживши 2022 рік, кожна людина розуміє, що захоплення Києва — це мрія ворога.

Відомий режисер Олег Санін працював над відеорішенням вистави. Шість камер забезпечували відеотрансляцію для глядачів.

Лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук, який працював над музикою у виставі, теж був на прем’єрі. Також серед гостей були Євген Нищук, Микола Княжицький, Іван Малкович, Дмитро Кулеба, Соня Кошкіна, Юрій Андрухович та багато інших.