Учора прикордонники на Львівщині у двох випадках викрили ознаки протиправних дій, пов’язаних з укладанням шлюбів без намірів створення сім’ї.
Про це інформують у пресслужбі Західного регіонального управління Держприкордонслужби України - Західний кордон.
Під час прикордонного контролю у пункті пропуску «Шегині» військовослужбовці 7 прикордонного Карпатського загону викрили ознаки протиправних схем одруження чоловіків призовного віку з жінками з інвалідністю для виїзду за кордон.
У одному випадку 44-річний уродженець Івано-Франківщини одружився з 66-річною жінкою. Чоловік розповів, що везе «дружину» в Польщу на лікування. Але подружжя не змогло дати однакових відповідей на низку логічних питань. Жінка казала, що їде лікувати суглоби, чоловік, що діабет. «Дружина» повідомила, що вони знайомі 10 років, чоловік розповів, що знає її все своє життя, а також знав її попереднього чоловіка, який помер. Проживає «подружжя» також не разом.
Попередньо правоохоронці встановили, що жінка погодилася на фіктивний шлюб за дві тисячі доларів США.
В іншому випадку 26-річний житель Прикарпаття одружився з 31-річною жінкою. Він також переконував, що їдуть за кордон лікувати дружину. А подальші відповіді теж були неузгодженими.
Як результат, про виявлення ознак кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 332 ККУ «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України», оперативні співробітники Львівського прикордонного загону направили повідомлення до Нацполіції.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п