Автора фільму Віталія Чорненького історія братів вразила по-особливому.
Про це на своїй сторінці повідомила голова Калуської РДА Жанна Табанець.
Вчора, 4 травня, в Калуші у Палаці культури "Мінерал" відбулася прем’єра документального фільму "Воїни Світла" про братів Бутусіних, які загинули на Чернігівщині в бою з російськими окупантами.
"Це вони одні з перших кинулися в бій, одні з перших загинули з Калуського району в повномасштабній війні з російськими окупантами. Їх поважали побратими, бачили їх міць і силу духу", - зазначають у дописі.
За словами одного з побратимів, брати Бутусіни героїчно билися до кінця. Їхня броня стала місивом, у касці - по декілька отворів від куль.
Режисерові фільму Віталію Чорненькому вдалось поєднати документалістику зі спогадами батьків та викладачів про воїнів, захоплюючими розповідями бойових побратимів і друзів.
"Документальний фільм обов’язково має переглянути кожен українець. Дякую авторам за колосальну роботу і збережені назавжди моменти оборони Чернігівської області", - додала Жанна Табанець.
Роман та Леонід Бутусіни загинули у Лукашовці Чернігівської області. Вони в останньому бою спалили ворожу БМП і підбили танк окупантів. Землю, просочену кров’ю героїв, зібрав їхній батько та забрав її з собою в Калуш.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні