За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури директорці школи на Херсонщині повідомлено про підозру за фактом колабораційної діяльності (ч. 3 ст. 111-1 КК України).
Слідством встановили, що жінка, маючи досвід у галузі освіти, прийняла пропозицію від представників збройних формувань і окупаційної влади щодо зайняття посади директора так званого «государственного бюджетного образовательного учереждения Херсонской области «Никольская школа» Белозерского муниципального округа».
На займаній посаді з липня 2022 року вона впроваджувала стандарти освіти держави-агресора та пропагувала окупацію України. Під її керівництвом у школі було вилучено навчальну програму з української мови та всіх українознавчих дисциплін, натомість запроваджено вивчення російської, історії та географії Росії.
Прихильниця «руського мира» проводила цілеспрямовану мілітаризацію освіти дітей та молоді, схиляла до цього підпорядкованих педагогів та переслідувала колег, які публічно виявляли свою українську національну ідентичність.
Для того, щоб «професійно» впроваджувати політику русифікації вона пройшла курси з підвищення кваліфікації працівників освіти, організовані "министерством просвещения российской федерации" у Москві.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється слідчими Управління СБУ в Івано-Франківській області.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п