Днями

ТУРИСТ

Друг їздив до Бразилії. Після приїзду розповів, що у готелі йому пояснили, що є райони, куди краще не потикатися. Як гетто. Зайдеш – можеш не вийти. І на пляж вночі краще не ходити – там молодіжні банди тусуються. Теж образити можуть. А у нього шкіра така – обгорає на сонці за мить. Ну, і вирішив мій друг таки піти вночі на пляж, попри всі застереження, вода ж за день нагріта. І натрапляє там на компанію гопників. Оточили його осіб 10-15, щось своєю мовою сказали, а він бразильською знає тільки “русо туристо обліко морале”. Ну, ті обнишпорили кишені, нічого не знайшли, бити не стали, відпустили з миром. Мій друг все ж скупався. Після купання виявив, що футболку у нього вкрали, а шорти не чіпали. Наступної ночі пішов знову на пляж. Знову ті ж гопники, шмон кишень. Він цього разу без футболки був, а шорти, мабуть, нікому не підійшли. На третій день та ж історія (вже зрозумів, що не чіпатимуть, а тільки обберуть, якщо буде що брати. Ну, а він з собою і не брав нічого). На четвертий день його знову оточили, впізнали, між собою перекинулись парою слів, напевно, щось на кшталт «русо туристо жебрак, нехай валить». І дали відмашку – мовляв, йди купатися. На п’ятий день вже не підходили. Помахали руками, він теж у відповідь помахав. На сьомий день його напоїли якоюсь гидотою. Чи то палене віскі, чи то хрінове бренді, то чи дешевий ром. Захмелівши, мій друг угледів хлопця, який був у його футболці, і жестами зажадав футболку йому віддати. Той, як не дивно, зняв футболку і повернув. Восьмого дня мій друг хворів після випитої паленки. На дев’ятий і передостанній день свого перебування там узяв чотири ящики пива, пару пляшок чогось міцнішого, кілька футболок зі свого запасу і прийшов до тих гопників. Роздав футболки, розпили спиртне. У готель його везли на вбитому ридвані невідомої марки з кортежем із мопедів і моторолерів.

Якось

АГРЕГАТ

Морякам далекого плавання нудно в рейсі, який триває півроку. Поки від порту до порту йдеш, зайняти себе нічим. Зібрали умільці самогонний апарат хитрої конфігурації. Встановили в машинному відділенні, стало відчутно веселіше. Агрегат треба періодично ховати від частих перевірок керівництва. Самогон – це добре, але розбирати, ховати і знову збирати апарат дуже виснажлива справа. Після чергової перевірки агрегат пофарбували тією ж фарбою, що і прилади, труби, стіни машинного відділення. Більше його не ховають. Перевірки проходять спокійно. Самогонний апарат виглядає органічно, як необхідна частина корабля.

І взагалі…

Покупець: Добрий день! Що можете мені запропонувати?

Продавець: Сьогодні у нас на вибір шоколад з гірчинкою і гімно.

Покупець: Мені не подобається шоколад з гірчинкою. Я люблю молочний з цілим мигдалем. Або Ліндт. Або Тоблерон. Бажано до чашечки кави…

Продавець: Мені дуже шкода, але ви можете вибрати тільки між шоколадом з гірчинкою і гімном.

Покупець: Чому у вас такий асортимент?

Продавець: Нічого іншого не залишилося. На решту немає попиту.

Покупець: Я не люблю шоколад з гірчинкою.

Продавець: Тоді вам залишається гімно.

Покупець: А по телевізору кажуть, що гімно – насправді шоколад, а шоколад – насправді гімно.

Продавець: Я продаю шоколад вже багато років. Можу вас запевнити: ось шоколад, він з какао. Ось гімно, воно з гімна.

Покупець: Не люблю шоколад з гірчинкою. Можна, я тільки спробую гімно? Всі говорять, що воно на смак краще від шоколаду.

Продавець: Ні. Можна тільки купити. Всю порцію.

Покупець: А якщо я куплю і мені не сподобається – можна буде повернути?

Продавець: Ні. Надкушене гімно поверненню та обміну не підлягає.

Покупець: Я не знаю… Всі говорять, шоколад шкідливий.

Продавець: Я ніколи нічого не чув про користь гімна.

Покупець: А якщо я його викину?

Продавець: В роті солодше не стане.

Покупець: А я потім повернуся і куплю шоколад з гірчинкою.

Продавець: Оскільки шоколад з гірчинкою ви не купите, його знімуть з продажу.

Покупець: І з чого я зможу вибирати потім?

Продавець: З гімна і гімна з гірчинкою.