Оперативники управління карного розшуку спільно із слідчими слідчого управління обласної поліції викрили чоловіка, який займався наркобізнесом у спецустанові. В ході досудового розслідування встановлено, що організував незаконну діяльність 43-річний обвинувачений за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів. Упродовж трьох місяців чоловік розповсюджував наркотики серед засуджених осіб.
Одночасно поліцейські, за силової підтримки спецпідрозділу роти поліції особливого призначення, провели санкціонований обшук за місцем утримання фігуранта. Вилучили наркотики, засоби для пакування заборонених речовин. мобільний телефон, гроші, банківські картки, «чорнові» записи.
Наразі правоохоронці встановлюють джерела надходження наркотичних речовин та коштів для їх придбання. Окрім того, встановлюється коло спільників фігуранта.
Вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) Кримінального кодексу України.
Процесуальне керівництво в справі здійснює Івано-Франківська обласна прокуратура. Заходи з викриття протиправної діяльності «наркоділка» проводилися спільно з оперативним відділом ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» (СІЗО).
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п