Боротьба українського народу за незалежність супроводжувалася значними втратами як серед особового складу воюючих підрозділів УПА, так і в середовищі підпілля ОУН, розгалужена мережа якого діяла й на Калущині. Людські втрати були результатом не лише прямих бойових зіткнень повстанців з внутрішніми військами СРСР, що виникали внаслідок улаштованих засідок, перевірки лісових масивів, а й цілеспрямованих акцій, скерованих на ліквідацію повстанських криївок. Такі операції районні відділи НКВС готували, спираючись на інформацію, отриману від своїх агентів, яких було чимало в середовищі підпілля ОУН і повстанських відділах.
Одна із таких спецоперацій Калуського РВ НКВС була спрямована на викриття криївки українських повстанців на початку вересня 1945 р. поблизу села Підгірки Калуської міської ради. Із заключного акту обстеження, складеного самими ліквідаторами, відомо наступне: операція зі знищення підпільної групи ОУН відбулася о восьмій годині ранку 6 вересня 1946 р. за участю бійців першої стрілецької роти гарнізону військ НКВС міста Калуша під командуванням лейтенанта Внукова. У ліквідації криївки також брали участь начальник другого відділення Калуського РВ НКВС Лісовий (звання не вказано) та старший сержант першої стрілецької роти Пєтухова.
Операція була підготовлена на основі відомостей, отриманих від таємного інформатора Б. У результаті обстеження лісової місцевості поблизу Підгірок солдатами згаданого військового підрозділу було виявлено бункер, в якому знаходилося шестеро підпільників, котрі вчинили збройний опір і були знищені. Про цей деться в історичній довідці про загибель українських підпільників поблизу села Підгірки Калуського повіту у вересні 1945 року історика Івана Тиміва, старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини, інформують “Вікна”.
У цьому бою загинули повстанці: Володимир Калиній (Артем), Іван Магас (Черемош), Степан Магас (Благий), Зеновій Табачук (Вітер), Данило Когут (Хмара), Іван Лилак (Олексій).
Із військових трофеїв підпільників солдатами гарнізону захоплено: автомати ППШ 3; гвинтівок – 3; пістолетів – 3; гранат – 17; друкарських машинок – 22.
Пошукова група обласного комунального товариства «Пам’ять», очолювана Василем Тимківим, на початку червня 2017 р. провела розкопки місця загибелі повстанців із боївки Івана Магаса (Черемоша). Результати пошуків зафіксовані у документах пошуковців. У процесі розкопок удалося виявити близько 30 набоїв до ППШ та з десяток гільз калібру 7,62, набої, фрагменти зброї, знаряддя, за допомогою якого радянські агенти шукали повстанські сховки, цвяхи, дошки тощо.
Сучасні дослідження, опубліковані спогади й матеріали дають змогу уточнити й доповнити деякі штрихи до біографії повстанців, з’ясувати обставини їхньої загибелі.
У бою з ворогом 6 вересня 1945 року загинули українські повстанці:
Калиній Володимир (Артем), народився 1923 р. в селі Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської (колишньої Станіславської) області. До 1939 р. навчався в духовній семінарії у Львові. У підпіллі ОУН працював з 1941 р. У 1942 р. Повітовий провідник юнацтва ОУН на Калущині. У 1945 році очільник Калуського надрайонного проводу ОУН, до якого належали Долина й Рожнятів з навколишніми селами. Артем мав криївку у селі Кудлатівка. Загинув у Підгірках 6 вересня 1945 р. Нагороджений УГВР срібним Хрестом бойової заслуги. Похований на підгорецькому цвинтарі.
Із спогадів Ольги Гросберг, нареченої Володимира Калинія, відомо, що дівчина, аби пересвідчитися в реальності загибелі повстанця, через два дні увечері прийшла у Підгірки і попросила побратимів по боротьбі розкопати поховання.
Лилак Іван (Олексій), народився 1922 р. в селі Сівка-Калуська Калуського району. Господарський референт Калуського районного проводу ОУН. На початку вересня 1945 р. проходив вишкіл на підрайонного провідника в лісі неподалік села Підгірки. Загинув у криївці 6 вересня 1945 р. Похований на цвинтарі в селі Сівка-Калуська.
Магас Іван (Черемош), народився 1918 р. в селі Підгірках Калуського району. У 30-х роках ХХ століття був активістом громадського життя села: брав участь у виступах духового оркестру, що діяв при філії «Просвіти» (1935–1939 рр.), був солістом просвітянського хору, організовував самоосвітні гуртки для молоді (1936–1939 рр.), очолював футбольну команду села (1940–1943 рр.). У складі ОУН із 1939 р., а від осені 1943 р. в рядах УПА. Керівник Калуського районного проводу ОУН (1944–1945 рр.) , командир боївки. Загинув у криївці 6 вересня 1945 р. Похований на цвинтарі в Підгірках .
Магас Степан (Благий), народився 1918 р. в селі Підгірках Калуського району. У підпіллі ОУН із осені 1943 р. Станичний 1945. Рідний брат І. Магаса. Загинув у криївці 6 вересня 1945 р. Похований на підгорецькому цвинтарі .
Когут Данило (Хмара), народився 1923 р. в селі Підгірках Калуського району. У лавах УПА з 1944 р. Стрілець боївки І. Магаса. Загинув у криївці 6 вересня 1945 р. Похований на цвинтарі в Підгірках .
Табачук Зеновій (Вітер), народився 12 лютого 1927 р. в селі Томашівцях Калуського району. Навчався у Калуській рільничій школі. Стрілець боївки І. Магаса (Черемоша). У лавах УПА з 1944 р., за іншими свідченнями, з весни 1945 р. Загинув у криївці 6 вересня 1945 р. Похований на підгорецькому цвинтарі.
Син Анни Боцян (Незабутки) зв’язкової ОУН (десятирічного в’язня радянських концтаборів) Ігор Петрів підтверджує припущення дослідників про те, що між військами НКВС та бійцями УПА тривав запеклий бій, а потім повстанці, опинившись у безвихідному становищі, підірвали себе гранатою. За словами Петріва «мама прийшла, де хлопці себе підірвали, а там було усе розкидане: шмаття різне, папери. Загиблих чекісти скидали в одну яму». У червні 1992 року відбулося перепоховання у Підгірках. У спогадах Ольги Гросберг є такий запис про обставини загибелі повстанців: «У лісі між Калушем і Підгірками Артем проводив вишкіл районних і підрайонних провідників. Їх оточили, казали здатися. Хлопці попалили папери і постріля-лися».
Документ, отриманий із Галузевого архіву Служби Безпеки України уточнює обставини загибелі повстанців. У ньому мовиться, що операцію із виявлення схрону проводили бійці 256-го полку за участю місцевого гарнізону. Після виявлення криївки оточені вчинили збройний опір й були закидані гранатами.
Криївка, яку виявили неподалік районної лікарні у Підгірках, за словами Романа Короля, «мала технічне призначення». Тут знаходилися матеріали для ведення антирадянської агітації й пропаганди, неподалік криївки Артем проводив вишкіл провідників і пропагандистів ОУН. Роботи з обстеження і виявлення місця знаходження криївки пошуковці вели й у минулому році, але позитивні результати були отримані лише цьогоріч 13.
Детальне обстеження криївки дало змогу встановити її розміри, призначення.
У фондах Державного архіву Івано-Франківської області, документів про загибель українських повстанців у криївці поблизу села Підгірки не виявлено, зауважує Іван Тимів.
Нагадаємо, У Калуші знайшли кахель з Тарнова і монети XVІІ століття