Курс на малий бізнес

Ми йдемо в Європу, хочемо жити так, як там, та мати такі ж умови для малого бізнесу. У сучасних європейських країнах саме малий та середній бізнес є запорукою стабільного розвитку економіки. Згідно з Угодою про асоціацію Європейський Союз вимагає від України покращення умов для ведення бізнесу. Тож «Галицький кореспондент» започатковує цикл матеріалів, де буде показувати на прикладі нашого регіону, як виконуються ці зобов’язання.

Все для бізнесу

Підприємці та підприємництво є рушієм будь-якої економіки. Тому держава повинна створювати сприятливі умови для ведення малого бізнесу. Саме він стимулює розвиток конкуренції, що змушує великі компанії запроваджувати нові технології та покращувати виробництво. Тому результативність усієї економіки Європейського Союзу (ЄС) безпосередньо залежить від успішної діяльності малого та середнього бізнесу.

Відтак в ЄС здійснюється політика підтримки малого підприємництва. Це дає можливість збалансувати інтереси держави і бізнесу, створити нормальні умови для його діяльності та збільшити конкурентоздатність.

Першого вересня 2017 року набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Вона засвідчує новий формат відносин на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Її виконання стало офіційним міжнародним зобов’язанням для нашої країни.

Глава Х розділу V Угоди якраз врегульовує політику у сфері промисловості та підприємництва. Особлива увага приділена саме малим та середнім підприємствам. Угода передбачає вдосконалення та спрощення адміністративної та нормативної бази для українського та європейського бізнесу в Україні та ЄС. Це полегшить доступ українських компаній на європейський ринок і стане поштовхом до покращення конкурентоздатності.

Важливі принципи

Ефективним кроком для забезпечення економічного розвитку держави є децентралізація влади та збільшення самостійності регіонів. Так роблять багато європейських країн та мають позитивні результати. ЄС зобов’язується забезпечити для малих європейських підприємств вигідні ринки на основі найменш обтяжливих вимог. А також спростити доступ до фінансування, досліджень і технологій та забезпечити хороші умови для бізнесу. Крім того, втілення в Україні принципів Європейської хартії малих підприємств передбачає максимальне наближення до технічних та регуляторних стандартів ЄС. Це відповідає кращим світовим практикам ведення бізнесу і створює привабливі умови для інвестування в країну та розвиток малого та середнього підприємництва.

Європейська хартія малих підприємств визначає мале підприємництво як кістяк економіки ЄС. Вона буде успішною лише тоді, коли розвиватиметься відповідно до положень хартії, а бізнес перебуватиме в центрі уваги держави та суспільства.

В Акті малого бізнесу зазначено, що збереження та розширення малого підприємництва є основою економічного благополуччя громадян країни і національної безпеки. В Акті визначено 10 базових принципів, на яких ґрунтується політика країн-членів ЄС щодо малого підприємництва. З них випливає, що завдання уряду – захищати та сприяти розвитку малого бізнесу і вільної конкуренції.

Регіональний рівень

Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачає співпрацю задля впровадження стратегій розвитку малих та середніх підприємств, які базуватимуться також на принципах Європейської хартії. Це сприяє зміцненню їхніх позицій в загальній структурі регіональної економіки.

З 2014 по 2017 роки в Івано-Франківській області виконувався план заходів щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами – з іншого. Як розповідає начальник управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій ОДА Олександр Зрайко, наразі на Прикарпатті діє новий план заходів з виконання Угоди про асоціацію на 2018 рік, розроблений Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції разом з Міністерством економічного розвитку.

«План заходів – це масштабний документ обсягом 1199 сторінок. У ньому сформульовані 1943 завдання, що охоплюють 27 сфер. За виконання завдань відповідальні 106 органів влади України. Кожне з цих завдань відповідає окремій статті Угоди або імплементує визначені норми права Європейського Союзу», – зазначає він.

Опріч того, Зрайко зауважує, що зараз розробляється регіональний план заходів. Тому наразі говорити про якісь конкретні напрямки чи кроки, які має робити область, не можна. Втім, коли його розроблять і почнуть виконувати, – невідомо.

Зараз в Івано-Франківській області діє також регіональна цільова програма розвитку малого та середнього підприємництва на 2017-2018 роки. Її основним завданням є покращення бізнес-клімату та зміцнення позицій малого та середнього підприємництва в загальній структурі регіональної економіки. Зокрема, це має відбуватися за рахунок надання фінансово-кредитної підтримки суб’єктам підприємництва та розвитку інфраструктури його підтримки.

Директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури ОДА Жанна Табанець розповідає, що минулого року з обласного бюджету через Регіональний фонд підтримки підприємництва 925,1 тис. грн було спрямовано на кредитування дев’яти бізнес-проектів підприємців. Вони впроваджувалися у сферах зеленого туризму, переробки сільсько-господарської продукції, послуг станцій технічного обслуговування, виробництва швейних виробів та ін. З місцевих бюджетів на розвиток підприємництва було виділено 1,3 млн грн, з яких 847,3 тис. грн – на формування інфраструктури його підтримки. Також за рахунок коштів кредитних спілок профінансовано 29 інвестиційних проектів на загальну суму 16 424,6 тис. гривень.

Задля активізації бізнесу підприємцям в області протягом минулого року передали в оренду 51,1 тис. кв. м вільних приміщень комунальної власності. При цьому місцеві органи влади застосовували знижені коефіцієнти на орендну плату. Зокрема у Коломийському районі для підприємців, які здійснюють виробничу діяльність, при оренді майна комунальної власності, застосовували понижуючий коефіцієнт 0,8.

Вона наголошує, що задля створення сприятливих умов для розвитку та ведення бізнесу протягом минулого року було проведено ряд інформаційних та просвітницьких заходів. Так, у листопаді 2017 року відбувся форум «Бізнес тренди-2018», під час якого керівники та власники підприємств області мали можливість ознайомитися з інноваціями, тенденціями та можливостями для розвитку свого бізнесу. Форум проходив на базі Клубу ділових людей Івано-Франківська в рамках ініціативи Європейського Союзу “EU4Business” за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Підтримують малий бізнес і безпосередньо в обласному центрі. У грудні 2016 року Івано-Франківська міська рада ухвалила програму підтримки малого підприємництва на 2017-2018 роки. Середні та малі підприємства, які діють на території Івано-Франківська, становлять 99,0% від загальної кількості активних підприємств міста, у тому числі малі підприємства – 96,3%. Тож при ухваленні програми зазначали, що створення сприятливого бізнес-середовища для малого і середнього бізнесу призведе до більшого наповнення місцевого бюджету та залучення інвестицій.

Серед основних завдань програми врегулювання нормативно-правової бази для ведення бізнесу, зменшення адміністративних бар’єрів, надання фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки, інформаційно-промоційна підтримка, краща система взаємодії бізнесу і влади тощо. Також в рамках програми мали б спростити отримання дозволів і погоджень для малих та середніх підприємств.

Однак у звіті про виконання програми за 2017 рік, який оприлюднили на сайт виконавчого комітету, про це все не має ні слова. Натомість звітують про різноманітні засідання та зустрічі. За цей час нікому з підприємців так і не відшкодували відсоткові ставки по кредитуванню. Встигли лише опрацювати умови кредитування і сформували конкурсну комісію.

Як насправді

Незважаючи на те, що влада декларує всіляко підтримувати і сприяти бізнесу, насправді все не так добре. Голова ради підприємців Івано-Франківська Петро Строїч каже, всі ці програми ні що інше, як фільчина грамота. Тобто підприємці не відчувають ніяких змін на краще. «У нас є законодавство і податковий кодекс, які встановлюють правила гри. А що нам дають ці програми?» – дивується він.

Його заступник Ігор Гергелюк розповідає, що наразі підприємці не відчувають змін на краще у зв’язку з Угодою про асоціацію з ЄС та її імплементацією. Хоча сподіваються, що колись і в Івано-Франківську можна буде вести бізнес, як у Європі.

«Хотіли би, аби був менший тиск податкової, менше державних навантажень і бюрократичних процедур. Зараз є дуже багато державних інстанцій, які з усіх боків контролюють бізнес. Такі закони, що його сильно зарегульовують», – пояснює Гергелюк.

Він зазначає, що потрохи місцева влада створює нормальний бізнес-клімат у місті. Зараз уже є відкриті простори, доступніші сервіси, наприклад, система «Єдине вікно». Однак не вистачає ще відкритості і чесних правил гри.

За його словами, в Європі набагато легше вести підприємцям. Ігор Герегелюк розповідає, що має у Польщі бізнес, пов’язаний з будівництвом. «У Європі все набагато простіше. Ми тягнемося до неї і йдемо маленькими кроками до створення європейського бізнес-середовища. Це відчутно, але треба ще дуже багато всього зробити», – наголошує він.

Наталя Деркевич

 

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст її є виключною відповідальністю газети “Галицький кореспондент” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Написати головному редакторові Тетяні Соболик: [email protected] 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!