Одного разу в дитинстві мене запитали, якою є моя улюблена пора року. «Зима», – відповіла я без роздумів. Коли ж у мене поцікавилися, чому, адже всі думали, що я скажу «Літо», то я пояснила так само коротко: «Не треба нічого робити». Всі засміялися, а мені це чомусь зовсім не здалося кумедним. Адже реалії життя у Докладніше >>

Ви коли-небудь чули фразу, що бути мамою не престижно? Я от випадково наткнулася на неї в соціальній мережі. Прочитала і замислилась: а й справді, часто бути мамою у нашому суспільстві не престижно. Престижніше мати вищу освіту, а ще краще дві. Престижно працювати на високооплачуваній роботі, а не задарма сидіти в декреті (і не треба зараз Докладніше >>

Щодня сайти безкоштовних оголошень поповнюють десятками нових пропозицій стосовно оренди квартир в Івано-Франківську. Більшість із них – від посередників, і лише невелика кількість розміщені напряму від власників. Крім опису помешкання та його вартості, орендодавці прописують умови. Наприклад: «Здаю квартиру студентам», «Тільки для сім’ї», «Без тварин» тощо. Трапляються й унікальні вимоги, як-от: «Тільки для сім’ї, що перебуває в церковному шлюбі». Докладніше >>

І все-таки наше суспільство – химерна система. Воно настільки багатогранне, що й не можна сказати напевне, чи існує межа. Як і будь-який живий організм, суспільство схильне до паразитів, і цими неприємними супутниками нашого життя є стереотипи. Найбільша проблема в тому, що поки що ніяк не вдається винайти ліки від них. Докладніше >>

Чи можна виміряти любов мами до своєї дитини? Очевидно, що ні. Постійно здається, що можна огортати дитину турботою ще більше, краще, відданіше. Бути поруч 24/7 від народження і все одно сумувати в періоди неминучої, хоч і короткотривалої розлуки. Знати, що в іграшках немає потреби, але все одно приносити їй хоча б найменшу дрібничку, щоб натомість отримати чергову порцію щирих емоцій від найближчої тобі людини. Докладніше >>

Є одна така цікава річ, яка переслідує нас все життя. Від цього залежить, яким воно буде, й не важливо, приймаємо ми цей факт чи ні. Це рідко дається нам легко й у деяких випадках може справедливо вважатися одним із найбільших подвигів людини. Мова йде про вибір. Докладніше >>

Вже звиклим сонним ходом прямую до комірки, щоб поглянути, чи є для мене щось смачненьке серед інших буденних продуктів. Розкриваю набридливо шурхітливий пакет, вкотре ловлячи себе на думці, як же добре було б перейти на екосумки, як у фільмах. Одне за одним викладаю куплене, аж раптом помічаю, як посеред іншого видніється маленький кольоровий фантик. Забуваю про те, що треба розібрати продукти, і, як в дитинстві, блукаю рукою в пакеті, щоб дістати його. Виймаю, й одразу на обличчі з`являється усмішка. Докладніше >>

Післясвяткове. Два Різдва, два Нових роки. Щоправда, один ніби й Новий, ніби й Старий – не збагнеш. Якось почула, як одна відома людина сказала, що Україна може собі дозволити святкувати Різдво двічі. Що ж, може чи ні, вирішувати фінансистам, питання в іншому: чи добре це? «Хіба може бути поганим найсвітліше свято в році?» – скажете ви. Звісно, ні. Річ не у самій події Різдва Христового, а в нашому ставленні до нього. Докладніше >>

Знаменита фраза Скарлетт Охари: «Я подумаю про це завтра». Коли я читала книгу, то вона мене страшно дратувала, і я не розуміла, як можна відкладати на потім те, про що мені хочеться дізнатися вже зараз. Але ж тоді не було б роману й, можливо, прагнення дочитати його до кінця. Тому, повернувшись на хвильку в реальність, усвідомлюєш – властивість відкладати якусь справу притаманна чи не кожній людині, навіть тим унікальним особистостям, які неймовірно вдало вміють планувати свій день. Докладніше >>

Цими вихідними ми згадували тих, хто відійшов у вічність. Це наші рідні, близькі. Ті, кого ми знали особисто або ж ніколи й не бачили. Пам’ятаю, хтось зі священнослужителів казав, що їм потрібна наша молитва. Та, напевно, ми не менше потребуємо цього спілкування. Воно дає нам розуміння, або ж, скоріше, нагадування того, що усе минає. Докладніше >>

ДТП – три букви, одне слово, безповоротний зміст. Воно розділяє життя на «до» і «після», а має таке жалюгідне тлумачення – «пригода». Слово «пригода» несе у собі, скоріше, позитивний авантюризм, наштовхує на думку про дотепну історію, яка починається фразою на кшталт «Ми із другом…» та не має трагічного змісту, а ДТП краще було б замінити на ДТТ, де останнє розшифровувалось би як «трагедія», з огляду на те, чим здебільшого вони, на жаль, завершуються. Докладніше >>

Улюблена пора багатьох людей, яким до душі літній відпочинок, адже після важкого чи не дуже трудового року кожен мріє про відпустку. Здебільшого про літній відпочинок багато говорять перед початком сезону, але я вважаю, що зараз ця тема смакуватиме по-особливому, як п’янкий десерт, що залишає яскравий післясмак. Адже і сам відпочинок в останні дні літа має свій унікальний відтінок теплого сонечка, що огортає тебе разом із ледь відчутним запахом осені. Докладніше >>

Було собі у світі одне братство, могутнє та заможне завдяки рукам «спонсорським», і називали вони себе гордо ФіфА, натомість народ все більше схилявся до іменування їх ФІфою. Це все тому, що керувала ця організація заняттям славним, яким увесь світ захоплювався – футболом. Вона влаштовувала між країнами величні турніри, щоб гравців силою поміряти й людей повеселити. Була серед них і наймасштабніша подія – Чемпіонат світовий. Докладніше >>

Тонкий зашморг контролю впевнено почувається навколо шиї. Він надає свободу руху лише по колу, і будь-які спроби звільнитися від його впливу закінчуються тим, що мотузка щосили впивається у шкіру, залишаючи по собі кров’яні сліди. Якщо багато працювати, тиск можна зменшити, але варто розслабитися хоч на одну соту відсотка більше від дозволеного ліміту, як знову стане важко дихати і все почнеться спочатку. Докладніше >>

Старий пошарпаний м’яч ось-ось знову влетить у мої ворота. Мій друг уже близько і готується нанести фінальний удар по м’ячу. Я уявляю себе Буффоном і намагаюся загіпнотизувати його пильність, щоб він промахнувся. Момент істини, напруга зростає і… раптом з-за хмар виходить сонце та повністю мене засліплює. Протираю очі й бачу, як мій уже дорослий друг ремонтує велосипед. Докладніше >>

Як не крути, а музика – це невід’ємна частинка кожного. Так чи інакше, вона супроводжує нас на життєвому шляху, в різноманітних своїх проявах. Ми пов’язуємо із нею свої радості та смуток, перемоги і поразки, дружбу та кохання. Тому, почувши знайому мелодію в кафе чи з вуст старенького передавача на зупинці, мимоволі поринаємо у спогади. Окремі музичні композиції асоціюються у нас з подією чи людиною або ж із певним відрізком часу. Докладніше >>