І все-таки наше суспільство – химерна система. Воно настільки багатогранне, що й не можна сказати напевне, чи існує межа. Як і будь-який живий організм, суспільство схильне до паразитів, і цими неприємними супутниками нашого життя є стереотипи.

Найбільша проблема в тому, що поки що ніяк не вдається винайти ліки від них. Поняття правильності, з точки зору навколишніх, настільки сильно укорінилося, що прокрадається навіть на підсвідомий рівень. Можна бути щиро переконаним, що тобі байдуже до оцінки інших, але все одно зловити себе на думці: «А що на це скажуть люди?» У свою чергу, вони, на жаль, справді скажуть і, можливо, навіть перекрутять та масово поширять інформацію зі своїм баченням ситуації на додачу.

У такі моменти суспільство умовно розділяється на дві групи: вчителів та суддів. Останні мовчки критикуватимуть та обов’язково винесуть вирок. Натомість педагоги в душі намагатимуться всіляко вплинути на ситуацію задля порятунку овечки, яка, на їхнє переконання, застрягла у трясовині. Коли це дійсно щиро – тоді гаразд, але здебільшого так допомагатимуть, що бідне створіння потоне, навіть якщо спочатку стояло на твердому ґрунті.

Коли з переконання людей зникне «так усі роблять» і «так не робить ніхто» – складне запитання. Можна майже зі 99% певністю стверджувати, що повністю позбутися стереотипів не вдасться ніколи (1% залишимо на диво). Та все ж на кожну дію є протидія, і ця ситуація теж не безвихідна. Стереотипи – це паразити, а отже що? Правильно, з ними треба боротися. Єдиної панацеї немає, проте є способи. Почати хоча б із самовдосконалення,  щоб до справ інших просто не було часу.

Згодом не встигнеш оглянутися, як висловлювати свою думку стає не так вже й страшно. Розвіюється невпевненість і укріплюється переконання в тому, що ти маєш таке ж право не погоджуватися з іншими, як і вони з тобою. І нехай ти лише маленький пазл цієї величезної непередбачуваної системи, але все ж її частинка. Головне не сплутати грішне з праведним і не почати співати серенади о другій годині ночі під вікнами багатоповерхівки (краще для цього вибрати інший час або місце), бо такий вияв свободи слова ваші сусіди навряд чи оцінять.