Голодна відпустка

  • Освітянам Долинщини боргують мільйони

    Із початку 2021 року освітянам Долинської територіальної громади (далі ТГ) систематично затримують, а подекуди взагалі не виплачують їхні гроші. І якщо зарплати з певними затримками ще виплачуються, то на відпускні вчителям цьогоріч грошей взагалі не знайшлося. Чому так сталося, хто винен і що робити, з’ясовував «Галицький кореспондент».

    Педагоги у розпачі

    Омріяна освітянська відпустка вчителів Долинської територіальної громади закотилася за обрій, потрапивши в тенета можновладців. Саме такими словами про проблему говорить Ірина Онуфрієва, педагогиня із 26-річним стажем, яка працює в Долинському науковому ліцеї-інтернаті. Каже, все почалося ще у січні. Їм давно боргували. Зокрема, в новий рік вони увійшли з невиплаченими зарплатами, відпускними і оздоровчими.

    У лютому вчителі прийшли на сесію, вимагали виплатити. Їм говорили про якісь субвенції та порушення. В результаті влітку всі пішли у відпустку без відпускних та без оздоровчих. Наразі Ірині боргують 40 тисяч гривень, а є такі, яким винні ще більше. За цей час вчителі неодноразово зверталися до депутатів районної та обласної ради, департаменту освіти та освітянської комісії облради, але, на жаль, безрезультатно.

    Педагоги звинувачують у ситуації місцеву владу, яка, за їх словами, не докладає ніяких зусиль для вирішення проблеми, а тільки розповідає про складнощі.

    «Влада ніби нас і захищає на словах, але при цьому грошей не дає. Зарплати ще якось з затримками виплачуються, а відпускні та оздоровчі – взагалі ні, – обурюється вчителька. – Одного разу нам «кинули» по 3500 грн і півтора місяця не платили нічого більше. Людей не цікавить, хто там які субвенції не розподілив чи не отримав. Не видавати зарплату – це порушення, кримінал».

    Ірина акцентує, що влада Долинської ТГ собі встановила зарплати по 40-45 тисяч, премії виписують, а освітянам грошей не дають. Особисто їй боляче, бо вона вдова, на утриманні якої 12-річна дитина. І ніхто не зважає на те, що їй нема за що жити.

    Вона додає, що на неї вже подали до суду через борги за комунальні послуги… Зрештою, акцентує, в розпачі не тільки вона. Каже, таких багато і всі вони готові до мітингів чи акцій протесту. Як варіант, зараз розглядають страйк з 1 вересня, якщо їм не виплатять усі борги.

    «Є так звана формула субвенції, за якою в ТГ надходить та чи інша сума, – пояснює Іванна Боднар, вчителька, яка працює в Долинському природничо-математичному ліцеї «Інтелект». – У цій формулі для нашої громади закладена оптимальна наповнюваність класів: 21 учень на клас. А у нас же велика громада, є міські школи, де це не проблема, а є сільські. У сільських школах може бути 5, 7, 10 учнів, бо це є село. Судячи з такої логіки, деякі школи треба просто закривати і лишати дітей без освіти. Якщо возити дітей в інші школи, то є питання, звідки взяти транспорт? Що робити з вчителями, які лишаться без роботи?»

    За словами Іванни Боднар, влада нещодавно виплатила по 3000 гривень вчителям Долинської ТГ – при цьому не всім. Втім, такий «шматочок» складно назвати виходом із ситуації, адже багатьом вчителям боргують десятки тисяч гривень.

    «Громада у нас геть не бідна, тут є нафта і так далі. При цьому проблема абсолютно не є новою, ми б’ємо на сполох ще з лютого, профспілки про все це говорили. Ці гроші можна знайти, якщо докласти зусиль. Можливо, якісь премії скоротити, ще щось. Нам, до речі, вже скоротили надбавку за престижність – із 29% до 20%. Тепер говорять, що будуть її скорочувати аж до 5%», – говорить Іванна Боднар.

    Долинська ТГ проти Міносвіти

    Керівники Долинської ТГ проблему визнають – втім, своєї вини тут не вбачають, натомість у всьому звинувачують Міністерство освіти і науки. Заступниця голови Долинської громади Алла Шевченко каже, що значна частина населених пунктів у громаді є сільськими і застосовувати до їх шкіл такі ж правила, як до міських шкіл, не можна.

    «На сьогодні «оздоровчі» у всіх закладах вже виплачені, але зарплата за червень ще не погашена, тобто відпускних немає. Станом на 1 липня цього року ми зареєстрували борг в 32 мільйони 764 тисячі гривень. Ми звертаємося до всіх інстанцій через це, але наразі грошей на рахунках у нас немає і виплатити людям ми не маємо що», – розповідає Алла Шевченко.

    За її словами, внаслідок реформи децентралізації до міста долучили багато сіл, а формулу наповнюваності класів залишили такою, як і була в місті: 21 учень на клас. При цьому в сільських школах переважно немає і не може бути стільки дітей, але про це не подумали.

    «Коли до нас долучали села, то ніхто не думав про освітян. Адже тарифікацію посеред року змінити не можна, надбавки за престижність зняти не можна – освітяни захищені законом від таких речей. І ми одразу побачили, що нам не вистачатиме близько 70 мільйонів. Ще від грудня ми писали у всі інстанції, я була на прийомі в міністра освіти і так далі, ми не сидимо і не чекаємо. А ще, за моєї ініціативи, Долинська ТГ подала до суду на Міносвіти», – зазначає заступниця голови Долинської територіальної громади.

    Громада, яка судиться з міністерством, – це унікальний прецедент в Україні. Втім, Алла Шевченко пояснює: формула була затверджена 17 березня 2021 року, а бюджет приймався 15 грудня 2020 року. Тобто при нарахуванні субвенції в бюджеті застосовували формулу з майбутнього, яка ще не була прийнятою і прописаною.

    «Ми оскаржуємо саме цей факт правового нігілізму – застосування в бюджеті формули, яка ще не вступила в дію. Саму формулу ми не оскаржуємо, тому що важко судитися з Міністерством через її правильність чи неправильність. Але от законодавство вони порушили, що ми і хочемо довести в суді. Паралельно розробляється нова формула, але я не впевнена, що вона вирішить всі проблеми. А їх треба вирішувати, бо оптимізація мережі, тобто позакривати всі школи, – це не вихід. Є перехідний період, нам мали б дати час, якісь гроші на це», – пояснює Анна Шевченко.

    За її словами, грошей у бюджеті Долинської ТГ, щоб виплатити вчителям борги без залучення центральної влади, немає. Дефіцит бюджету в Долині наразі складає 23 мільйони, грошей бракує у всіх сферах – освіта, медицина, соцзахист. Всі гроші освітньої субвенції тут вже використали повністю.

    «Щодо «оптимізації». Якби в громаді були хороші дороги, то справді можна було б зменшити кількість шкіл і влаштувати довіз дітей, – припускає заступниця міського голови. – Але в наших гірських селах немає доріг, так що про це зараз мова не йде. Я розумію вчителів, адже сама працювала директоркою школи і досі паралельно викладаю. У нас є школи, в яких гроші закінчилися вже повністю, розрахунок за формулою не покриває витрати. Але це нікого чомусь не цікавить, це начебто все проблеми ОТГ. Весь негатив від вчителів зараз йде на нас, на місцеву владу – а між тим освіта в Україні повинна фінансуватися з державного бюджету. Повністю, а не за принципом «у нас грошей більше нема, то ви там дофінансуйте».

    «Оптимізація» неминуча

    У департаменті освіти Івано-Франківської ОДА про проблеми Долини знають уже давно. Посадовці запевняють: все можна вирішити, якщо провести оптимізацію сільських шкіл, тобто скоротити їх кількість.

    «На виплату заробітних плат вчителям Долинської ТГ цього року передбачено 154 мільйони гривень. Станом на 5 серпня заборгованість складає 25 мільйонів, що є досить значною сумою. Формулою чітко визначена щільність населення, кількість дітей на одну школу, один клас і так далі. При цьому в громаді є значно більша кількість класів, ніж мало б бути за формулою. Це пов’язано з тим, що є малокомплектні школи і малі села», – пояснює Андрій Сташків, заступник начальника обласного департаменту освіти.

    Крім того, за його словами, у Долинській ТГ з не зовсім зрозумілих причин прийняли рішення здійснювати необов’язкові виплати, як-от 30% надбавки за престижність.

    На думку посадовця, коли мережа ідеальна, всі школи великі й оптимізовані, наповнюваність велика, то можна виплачувати надбавку за престижність, яка може становити від 5% до 30%. А якщо коштів і так не вистачає, а шкіл забагато, то обов’язково треба платити лише 5%. Натомість у Долинській громаді від початку року виплачували максимум – 30%.

    «Їм, за прогнозами, одразу не вистачало коштів, але вони платили ці 30%, – акцентує чиновник. – Ми тільки за те, щоб вчителі мали високі зарплати. Але в таких умовах, якщо місцева влада хоче, щоб вчителі мали ці високі зарплати, то вона може фінансувати це з власного бюджету».

    Все це призвело до того, що при субвенції в 154 мільйони Долинська ТГ запланувала видатки на зарплати вчителям у розмірі 202 мільйони гривень. Звідки місцева влада при цьому збиралася взяти ще 48 мільйонів – незрозуміло.

    «Зараз уже ми звернулися до Міносвіти, щоб вони підготували запит до Міністерства фінансів, щоб надійшли додаткові кошти і людям виплатили хоча б відпускні. Ця проблема характерна не лише для Долинської ТГ, всього громад з подібними ситуаціями в нашій області 15. Але у Долинській борги є одними з найбільших. До прикладу, при нормі в 21 учень на клас тут є Оболонський НВК, де в класі в середньому шість учнів. І Оболоня – це не гірський населений пункт, а передмістя Долини. Є Тростянецька ЗОШ, також поряд із Долиною, там в середньому 11 учнів. І от через утримання таких класів маємо неефективні видатки на зарплату вчителів», – каже Андрій Сташків.

    За словами директора департаменту освіти Івано-Франківської ОДА Віктора Кімаковича, у Долинській ТГ чудово знають, як вирішити цю проблему. Втім, мова тут йде про непопулярні рішення – скорочення, оптимізацію тощо.

    «Не всі депутати готові проводити таку політику оптимізації. Звісно, завжди легше звернутися до влади і сказати «дайте нам ще грошей», а потім сказати «бачите, нам не дали, у всьому винні вони». Більше того, деякі з потрібних рішень можуть робитися на рівні директорів шкіл, які безпосередньо завідують фінансами школи, – ділиться думками Кімакович. – Але так, тут потрібна воля робити вимушені кроки. Адже маленькі класи – це не лише про гроші. Є міжнародні дослідження, що показують: діти, які вчилися у маленьких класах, мають недостатній рівень соціалізації і потім нижчий рівень успішності в житті. Ми завжди наголошуємо: школа має бути створена для учня, а не щоб дати роботу вчителеві».

    А от такий спосіб вирішення проблем громади, як подача позову до суду на Міністерство освіти і науки, в департаменті критикують як популістичний та неефективний. Крім всього іншого, суд в Україні може тривати довгими роками. А за цей час, ймовірно, вже встигнуть переобрати місцеву раду – як і змінити міністра чи кількох. Ну, або банально змінити формулу розрахунку кількості учнів.

    Тарас ВОЛОШИН

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!