Вбивство як засіб боротьби з політичними опонентами широко використовувалося радянською карально-репресивною системою. Матеріали кримінальної справи №1175 Галузевого державного архіву СБУ в Івано-Франківській області демонструють механізм, як радянські спецслужби залучали для фізичного знищення керівництва ОУН-УПА арештованих повстанців. Мова піде про Михайла Федоровича Галицького, 1919 р. н., уродженця і мешканця с. Рогиня Гвіздецького району. У травні 1944 р. чоловік був призваний у Червону армію, але по дорозі до призовного пункту втік і опинився в боївці СБ Шрама під псевдо Дуб. Боєць відзначився у 5 антирадянських акціях, і слідчі вважали, що він був причетний до вбивств 42 осіб. Так, у лютому 1945 р. Михайло Галицький брав участь у бою з групою працівників НКВС і партактиву в с. Тишківці, в результаті якого був убитий секретар Гвіздецького райкому партії Євген Дмитрович Величко і поранений один працівник НКВС. Весною цього ж року повстанець був учасником бойового зіткнення з частинами Червоної армії, а в червні разом з іншими бійцями здійснив наліт на село Загайпіль, під час якого було вбито 17 поляків. Крім того, упівець мобілізовував молодь в УПА, брав участь у розстрілах радянських активістів, постійно займався збором одягу і продуктів для УПА. 7 липня 1945 р. Галицький був затриманий працівниками Городенківського райвідділу НКВС у с. Вербівці, а потім звільнений і зачислений у Городенківський винищувальний батальйон та отримав завдання вбити керівника Гвіздецького районного проводу ОУН Шрама (Михайла Клим’юка). Однак упівець страхітливе завдання радянських спецслужб не виконав, у травні 1946 р. його відпустили з батальйону, і Галицький повернувся жити в с. Рогиню, де і був арештований 26 червня 1947 р.

Пістолет ТТ (Тульський-Токарєв), який був особистою зброєю офіцерів Червоної армії у часи Другої світової війни. У довідці Городенківського райвідділу МВС про особу Галицького значилося, що він «не справився з задачею фізичного знищення Шрама». П.Михайлу видали пістолет іноземної марки, проінструктували, як організовувати засідки, але останній під час зустрічей зі Шрамом не вбив його. Галицький дезінформував спецслужби, що зі Шрамом не зустрічався, «довір’я не виправдав і був звільнений, бо не вселяв віри». Однак «визволителі» все одно замордували Шрама. У с. Острівець керівник Гвіздецького районного проводу ОУН разом з 8 повстанцями був оточений військовими і загинув у бою. В «Інформації про результати боротьби з залишками бандгруп і оунівського підпілля в Станіславській області з 15.ХІІ по 25.ХІІ 1945 р.», яка передавалася керівництву ЦК КП(б)У, було лаконічно зазначено: «Проведеною операцією в с. Острівець розгромлена боївка «Шрам – Рубач». При цьому убито – 5, затримано – 7 бандитів. У числі вбитих: керівник районної боївки Шрам, районний провідник Рубач, комендант СБ Нечай, кущовий Сизий, решта вбитих і затриманих були рядовими бандитами». За свою діяльність в УПА та неспівпрацю з режимом (у цитованій довідці вказувалося – «нічого корисного для органів не зробив») Михайло Галицький отримав 25 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років і конфіскацією майна та відбував покарання в Магадані. Сергій АДАМОВИЧ, Роман КОБИЛЬНИК * «Галицький кореспондент» спільно з ГО «Поступовий гурт франківців» продовжує проект «Нереабілітована пам’ять», у якому на основіархівних документів розповідає історії прикарпатців, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і маютьправо на належну шану від держави.