Служба безпеки спільно з Національною поліцією нейтралізувала злочинне угруповання, яке намагалось тримати в страху жителів західних областей України.
Учасники угруповання тероризували мешканців регіону, вимагали з них гроші та відбирали приватне майно. Для цього створювали штучні конфліктні ситуації або комерційні спори, а потім виставляли «рахунок» за мирне вирішення проблеми.
У разі відмови учасники банди погрожували потерпілим та їхнім сім’ям насильством і фізичною розправою, а також «конфіскацією» автомобілів та нерухомості.
За один рекетирський «наліт» фігуранти могли «вибити» з людини від 10 до 500 тис. у гривневому еквіваленті. Таким чином зловмисники намагались обкласти «даниною» місцевих підприємців і поступово розширювали свій вплив на прилеглі регіони України.
З початком повномасштабної війни бандити почали видавати себе за військових та правоохоронців, які беруть участь у бойових діях. Вони обіцяли жертвам, що заберуть до себе «на нуль», де забиратимуть зарплату в рахунок уплати боргу. При цьому, як встановила СБУ, учасники банди оформили собі довідки про непридатність до військової служби за станом здоров’я.
За наявними даними, діяльність банди призводила до загострення криміногенної обстановки та негативно впливала на суспільно-політичні настрої серед мешканців Прикарпаття.
Співробітники СБУ задокументували факт вимагання 150 тис. гривень у місцевого підприємця. Фігуранти неодноразово погрожували чоловіку, що забʼють молотками, битимуть трубами по голові, зламають ноги та зроблять інвалідом, якщо він не сплатить їм гроші.
Правоохоронці затримали двох активних учасників угруповання під час передачі їм всієї суми від потерпілого.
Під час обшуків у помешканнях та автомобілях учасників банди вилучили вогнепальну зброю, кастети та гроші, одержані злочинним шляхом.
Наразі обом затриманим повідомили про підозру за ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України (вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану). Вони перебувають під вартою.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює