У Рогатинській громаді встановлюють обставини конфлікту, під час якого чоловік отримав тілесні ушкодження.

Про це повідомляє поліція Івано-Франківської області.

Інцидент стався 22 березня у селі Дегова. Поліцейські відкрили кримінальне провадження та встановлюють усіх осіб, причетних до події.

22 березня близько 20:37 на лінію 102 надійшло повідомлення від мешканця села Приозерне Рогатинської територіальної громади, 1995 року народження, про те, що на одній із вулиць у селі Дегова під час конфлікту йому завдали тілесних ушкоджень.

За цим фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ст. 125 Кримінального кодексу України. Наразі правоохоронці встановлюють осіб, причетних до події, а також усі обставини інциденту. Триває досудове розслідування.

Як йдеться у матеріалі "Суспільного", мова йде про ветерана, художника Олександра Лисого. 

Він служив водієм-санітаром, навідником бойової машини піхоти, гранатометником, снайпером, виконував бойові завдання на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі, Миколаївщині, брав участь у звільненні Херсона. Чоловік розповідає, що мав піврічний досвід безперервних штурмів.

Через важкі контузії в Олександра в мозку утворилася пухлина. Лікарі визнали військового обмежено придатним та встановили другу групу інвалідності.

Після звільнення Олександр Лисий почав займатися психологічною реабілітацією й арттерапією для військовослужбовців, організовувати мистецькі заходи для дітей. Також Олександр Лисий — художник.

"Я кілька разів "відключався", а вони мене відливали й другий раз били"

Ветеран каже, що планує відкривати будівельну фірму й шукає найманих працівників. Увечері 22 березня він вирішив запропонувати роботу своєму односельцеві. Той не погодився і чоловік пішов пропонувати роботу іншій людині — також ветерану війни з третьою групою інвалідності. Тим часом, каже Олександр, перший односелець подзвонив своєму братові, й за 20 хвилин той приїхав разом з п’ятьма чоловіками на чорному мінівені.

"Серед них були рогатинські таксисти. Їм десь від 22 до 30 років. Мене з того будинку ветерана витягнули на вулицю, за браму. Кажуть: "Зніми окуляри". Я зняв, і мені відразу — в лице. Я зігнувся, потім один "підлітає" і знову б’є в лице, але вже з ноги. Я впав на коліна, й потім решта давай мене копати", — розповідає Олександр Лисий.

Після цього, продовжує ветеран, він вперше втратив свідомість.

"Я кілька разів "відключався", а вони мене відливали й другий раз били. Мене копали й по плечах, і по нирках, і по ногах. Я хочу встати, але вже чую, що знову б'ють ногами по голові. Лаялися, казали, що "я заслужив". Потім мене до брами ще головою били. Принесли води, "відкачали" і ще кілька разів вдарили з кулака в обличчя", — каже Олександр Лисий.

З його слів, побиття тривало приблизно 30 хвилин.

"Ветеранів серед них не було. Їхній мотив — скоріш за все ненависть до військовослужбовців. Мабуть, вони думають, що я їх "здаю" в ТЦК. Але я ніколи не працював у ТЦК", — говорить Олександр.

Олександр Лисий розповідає, що від гірших наслідків його врятував ветеран, до якого він прийшов із пропозицією роботи.

"Якби не він, то, може, й забили б. Він забрав мене до хати, я там оклигав, подзвонив якраз у "швидку" і поліцію. Після обстеження мені сказали, що є струс мозку, забій м'яких тканин, забій щелепи й, можливо, перелом носа. Одне око в мене взагалі закрите, нічого не бачу. Зараз мене покололи, ще ходитиму до лікарів", — каже Олександр Лисий.