У місцевості Городниця, у Житомирській області знайшли скарб монет часів князів Володимира Святославича та Святополка Ярополковича. Скарб складається з 32 монет найдавніших типів. Протягом більш ніж 100 років знаходили лише поодинокі монети київських князів, пише Історична правда. На монетах видно зображення князя Володимира на київському престолі та його знак, який сьогодні є Державним гербом України. Докладніше >>
У серпні 1910 року галицьке місто між двох Бистриць Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) стало одним із «полігонів» для випробовування новітніх ліків від страшної хвороби, від якої тоді потерпали в цілому світі, – сифілісу. Ситуація з поширенням сифілісу на початку ХХ століття на Галичині була просто катастрофічною. Міська лікарня на вулиці Казимирівській (тепер – Гетьмана Мазепи) Докладніше >>
Ще якихось 110 років тому на території Галичини та Прикарпаття діяли ватаги розбійників, яких тогочасна преса, за давньою звичкою, часом називала опришками. Подібно до легендарних карпатських “чорних хлопців”, вони збиралися в галицьких лісах, звідки робили свої розбійницькі походи, але у той час уже не на шляхетські маєтки та замки. Об’єктами нападів розбійників ставали урядові установи Докладніше >>
Івано-Франківськ отримав перемогу у конкурсі з проєктом “Відновлення питних джерел в історичному середмісті Івано-Франківська”. Як повідомив головний комунальник міста Михайло Смушак у соцмережі, основна ідея проєкту – відтворення автентичного вигляду та влаштування трьох криниць в історичній частині міста. “Криниці стануть не тільки окрасою міста та ще однією туристичною атракцією, а й будуть джерелом питної води Докладніше >>
На початку серпня 1910 року в Коломиї говорили про «кару Божу», яка звалилася на їхнє місто – так само, як і тепер після кожної стихії чи пошесті на кшталт коронавірусу. Однак 110 років тому бачити у нещастях в Коломиї караючу руку Провидіння у забобонних людей було значно більше підстав, ніж тепер. Тоді відбувалися справді містичні Докладніше >>
З настанням періоду літніх відпусток у 1910 році життя у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) сповільнювало свій ритм і до середини липня ставало зовсім млявим, вулиці порожніли, як тепер під час карантину. Щоправда, розважальні заклади працювали тоді без жодних обмежень і кількість розваг у тогочасному місті не давала можливості нудьгувати. Як саме тоді проводили вільний Докладніше >>
Кілька тижнів свого життя анархіст та революціонер Нестор Махно (1888–1934), який став знаковою постаттю української історії, провів у теперішньому Івано-Франківську. Як свідчать недавно виявлені матеріали, події, пов’язані з перебуванням Махна в Станиславові, відбувалися у 1922 році. Вперше про це заговорив івано-франківський краєзнавець Михайло Головатий, але тепер з’явилися нові факти. У житті Нестора Махна було доволі Докладніше >>
10 липня 1910 року в Яремчі відбулося урочисте освячення новозбудованого костелу – псевдоготичного шпилястого храму, виконаного в модному у той час закопанському стилі. Ця споруда понад тридцять років прикрашала містечко, яке вже тоді вважалося столицею тутешніх курортів. “Одна з найгарніших і найбільш відвідуваних курортних місцевостей східної Галичини Яремче, розташована в східних Бескидах, біля самого угорського Докладніше >>
На початку липня 1910 року, коли прогресивна громадськість Галичини готувалася гучно відзначити 500-річний ювілей Грюнвальдської битви, головні урочистості з нагоди якого були заплановані у Кракові і за розмахом могли позмагатися із цьогорічним путінським “парадом побєди”, в місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) відбулася сільськогосподарська виставка свійської птиці та худоби. Гостем цього форуму аграріїв-тваринників став маршалек Галицького Докладніше >>
У 1944 році під час відступу німецької армії було спалено майже всі хати в селі Черемхів Коломийського району, де 18 червня 1937 року народилася Олена Петрівна Струтинська (в дівоцтві – Сачко). Після цього її родина переїхала в село Лісна Слобідка. Через рік помер батько Олени, а в повоєнні роки її родина стала жертвою радянських репресій. Докладніше >>
Наприкінці ХІХ століття австрійська влада активно розбудовувала на Прикарпатті залізниці місцевого значення, колії повинні були замінити биті шляхи як для пасажирських, так і для вантажних перевезень. Щоправда, інфраструктура залізничних станцій подекуди була дуже слабенькою. У червні 1910 року краківський тижневик Nowości Illustrowane оприлюднив вражаючий фотофакт зі станції Саджавка (тепер – село в Надвірнянському районі), що Докладніше >>
110 років тому готель у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) на три дні став резиденцією для монаршої особи, нащадка правителів Великого Тосканського герцогства на півночі Італії та родича імператора Австро-Угорщини. У четвер, 9 червня 1910 року, на залізничному вокзалі Станиславова урочисто зустрічали одного з членів монаршої родини Габсбурґів – архикнязя (ерцгерцога) Леопольда Сальватора Австрійсько-Тосканського. На прибуття Докладніше >>
Наприкінці травня 1910 року Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) став як ніколи українським містом. На масштабну акцію українського напівмілітарного товариства “Січ”, яке відзначало 10-у річницю заснування, за підрахунками тогочасної преси, з’їхалося шість тисяч учасників. Велелюдна хода пройшла вулицями міста в народному одязі, з національними та козацькими малиновими прапорами, з топірцями, “січовими” лентами, патріотичними співами та гаслами, Докладніше >>
Сім’ю Ганни Михайлівни Бабак (Михайлів), яка народилася 28 січня 1944 року в с. Підлужжя Тисменицького району, вивезли на Сибір, бо дідусь не хотів вступати до колгоспу, казав: «Ще подивимося». Уся родина, в якій, крім батьків Ганни, були ще дідусь з бабусею і молодший брат Михайло (1948 р.н), потрапила в останній вивіз 18 жовтня 1950 року. Докладніше >>
З огляду на масштаб, колосальні втрати внаслідок бойових дій, спричинені нею фундаментальні зрушення в усіх сферах суспільного життя Першу світову війну (1914-1918 рр.) називали Великою війною. За своїми масштабами й кровопролиттям ця війна перевершила всі найбільші міжнародні конфлікти, які відбувалися до того. Упродовж першого тижня близько 900 млн жителів планети опинилися в стані протиборства між Докладніше >>
У середині ХVIII століття споконвічні німецькі території були вже густо заселені. Коли до Габсбурзької монархії приєднали Галичину, цісар Йосиф ІІ всіляко заохочував співвітчизників до створення колоній на новонабутих землях. Наприкінці ХVІІІ століття серед мешканців Станиславова уже значною була кількість австрійців. Вони працювали чиновниками в магістраті, старостві, вчителювали у школах, гімназіях. Австрійський уряд призначав державними службовцями Докладніше >>
Лев Савович Мончак встиг добре відчути «братні слов’янські обійми» поляків. Народився він 23 лютого 1935 р. у гмінному селі Лабова у повіті Новий Сонч. Лабова розкинулась обабіч дороги на мальовничих берегах річки Камениці, про яку дітей питали: «Де є камениця (цегляний будинок) без даху?» – Та це наша річка», – відповідали діти (хто знав). Село Докладніше >>
На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>
Світлину українських послів першого Галицького крайового сейму 1861-1865 рр. ми помістили в одному з попередніх номерів «Галицького кореспондента». На ній – відомі галицькі політики-українці: духовенство на чолі з митрополитом Спиридоном Литвиновичем, письменники, громадські діячі та чималий гурт послів-селян, серед яких – Костин Лепкалюк зі Старого Косова. Незважаючи на те, що на середину ХІХ століття українське Докладніше >>
На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>
Деркачова Ольга
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Палій Юлія
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного