Кілька тижнів свого життя анархіст та революціонер Нестор Махно (1888–1934), який став знаковою постаттю української історії, провів у теперішньому Івано-Франківську. Як свідчать недавно виявлені матеріали, події, пов’язані з перебуванням Махна в Станиславові, відбувалися у 1922 році. Вперше про це заговорив івано-франківський краєзнавець Михайло Головатий, але тепер з’явилися нові факти. У житті Нестора Махна було доволі Докладніше >>
10 липня 1910 року в Яремчі відбулося урочисте освячення новозбудованого костелу – псевдоготичного шпилястого храму, виконаного в модному у той час закопанському стилі. Ця споруда понад тридцять років прикрашала містечко, яке вже тоді вважалося столицею тутешніх курортів. “Одна з найгарніших і найбільш відвідуваних курортних місцевостей східної Галичини Яремче, розташована в східних Бескидах, біля самого угорського Докладніше >>
На початку липня 1910 року, коли прогресивна громадськість Галичини готувалася гучно відзначити 500-річний ювілей Грюнвальдської битви, головні урочистості з нагоди якого були заплановані у Кракові і за розмахом могли позмагатися із цьогорічним путінським “парадом побєди”, в місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) відбулася сільськогосподарська виставка свійської птиці та худоби. Гостем цього форуму аграріїв-тваринників став маршалек Галицького Докладніше >>
У 1944 році під час відступу німецької армії було спалено майже всі хати в селі Черемхів Коломийського району, де 18 червня 1937 року народилася Олена Петрівна Струтинська (в дівоцтві – Сачко). Після цього її родина переїхала в село Лісна Слобідка. Через рік помер батько Олени, а в повоєнні роки її родина стала жертвою радянських репресій. Докладніше >>
Наприкінці ХІХ століття австрійська влада активно розбудовувала на Прикарпатті залізниці місцевого значення, колії повинні були замінити биті шляхи як для пасажирських, так і для вантажних перевезень. Щоправда, інфраструктура залізничних станцій подекуди була дуже слабенькою. У червні 1910 року краківський тижневик Nowości Illustrowane оприлюднив вражаючий фотофакт зі станції Саджавка (тепер – село в Надвірнянському районі), що Докладніше >>
110 років тому готель у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) на три дні став резиденцією для монаршої особи, нащадка правителів Великого Тосканського герцогства на півночі Італії та родича імператора Австро-Угорщини. У четвер, 9 червня 1910 року, на залізничному вокзалі Станиславова урочисто зустрічали одного з членів монаршої родини Габсбурґів – архикнязя (ерцгерцога) Леопольда Сальватора Австрійсько-Тосканського. На прибуття Докладніше >>
Наприкінці травня 1910 року Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) став як ніколи українським містом. На масштабну акцію українського напівмілітарного товариства “Січ”, яке відзначало 10-у річницю заснування, за підрахунками тогочасної преси, з’їхалося шість тисяч учасників. Велелюдна хода пройшла вулицями міста в народному одязі, з національними та козацькими малиновими прапорами, з топірцями, “січовими” лентами, патріотичними співами та гаслами, Докладніше >>
Сім’ю Ганни Михайлівни Бабак (Михайлів), яка народилася 28 січня 1944 року в с. Підлужжя Тисменицького району, вивезли на Сибір, бо дідусь не хотів вступати до колгоспу, казав: «Ще подивимося». Уся родина, в якій, крім батьків Ганни, були ще дідусь з бабусею і молодший брат Михайло (1948 р.н), потрапила в останній вивіз 18 жовтня 1950 року. Докладніше >>
З огляду на масштаб, колосальні втрати внаслідок бойових дій, спричинені нею фундаментальні зрушення в усіх сферах суспільного життя Першу світову війну (1914-1918 рр.) називали Великою війною. За своїми масштабами й кровопролиттям ця війна перевершила всі найбільші міжнародні конфлікти, які відбувалися до того. Упродовж першого тижня близько 900 млн жителів планети опинилися в стані протиборства між Докладніше >>
У середині ХVIII століття споконвічні німецькі території були вже густо заселені. Коли до Габсбурзької монархії приєднали Галичину, цісар Йосиф ІІ всіляко заохочував співвітчизників до створення колоній на новонабутих землях. Наприкінці ХVІІІ століття серед мешканців Станиславова уже значною була кількість австрійців. Вони працювали чиновниками в магістраті, старостві, вчителювали у школах, гімназіях. Австрійський уряд призначав державними службовцями Докладніше >>
Лев Савович Мончак встиг добре відчути «братні слов’янські обійми» поляків. Народився він 23 лютого 1935 р. у гмінному селі Лабова у повіті Новий Сонч. Лабова розкинулась обабіч дороги на мальовничих берегах річки Камениці, про яку дітей питали: «Де є камениця (цегляний будинок) без даху?» – Та це наша річка», – відповідали діти (хто знав). Село Докладніше >>
На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>
Світлину українських послів першого Галицького крайового сейму 1861-1865 рр. ми помістили в одному з попередніх номерів «Галицького кореспондента». На ній – відомі галицькі політики-українці: духовенство на чолі з митрополитом Спиридоном Литвиновичем, письменники, громадські діячі та чималий гурт послів-селян, серед яких – Костин Лепкалюк зі Старого Косова. Незважаючи на те, що на середину ХІХ століття українське Докладніше >>
На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>
Земельні питання були одними із найважливіших серед тих, які вирішували українські посли (депутати) ще в Першому австрійському конституційному рейхстазі (парламенті), який збирався 10 липня 1848 – 7 березня 1849 років. Незважаючи на брак досвіду, недосконале володіння німецькою мовою, презирливе ставлення з боку панства, селянський посол Іван Капущак гідно представляв інтереси українців на засіданнях. Справжньою сенсацією Докладніше >>
Сьогодні, 19 лютого, в Івано-Франківську презентували фотовиставки про повалення тоталітарного режиму в Чехословаччині. Перша виставка – «Оксамитова революція» – представляє 60 фотографій 15 провідних чеських фотографів, яка демонструє моменти революційних подій. Її зібрало Міністерство закордонних справ Чехії. “Фотовиставку презентують у нашому університеті, адже тут ми відроджуємо богемістику” – говорить ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Докладніше >>
Лікарі підпільного Українського Червоного Хреста стали кістяком медичної служби, яка надавала допомогу хворим воякам УПА. Ідейні медики робили операції у лісі та вогких підземних шпитальках, переховували вояків по хатах і навіть у цивільних лікарнях, що найбільше було поширено на Галичині. Патріотичні ідеї УПА відстоювали і лікарі-іноземці, серед яких дуже багато євреїв, а відважному італійському фельдшеру Докладніше >>
Коли я готував до друку матеріали про хорунжого Леґіону Українських січових стрільців (УСС, «усусів») Юліяна Соколовського, викладач архітектури університету ім. Данила Галицького, професор Зеновій Соколовський приніс прорис його портрета. Юліан Соколовський був рідним братом його батька, священника УГКЦ Богдана Соколовського. Після Другої світової війни та радянської окупації України о. Богдан Соколовський відмовився перейти на російське Докладніше >>
Останнім часом колядки та щедрівки дедалі рідше лунають у наших домівках на зимові свята, а колядників помітно поменшало. Та не варто думати, що колядки, щедрівки й посівалки – лише для дітей. Звісно, для них це свято особливе, адже вони можуть «заколядувати» собі грошенят. Утім, дорослі теж колядують, просто за це їх частують за різдвяним столом. Докладніше >>
Сьогодні, 9 січня, в Івано-Франківську презентували книгу Олега Криштопи та Христини Бурдим “Останні українці Польщі”. Книжка репортажів “Останні українці Польщі” — це проєкт про унікальні історії українців, яких у 1947-му році в рамках операції “Вісла” депортували з їхніх земель і розселили на Півночі й Заході польської держави. Сам автор, Олег Криштопа, каже, що називати тих Докладніше >>
Палій Юлія
Часто, коли мені доводиться їхати до Вови, я думаю, що я погана мама. Бо ж залишаю дітей та їду в місця, з яких завжди є ризик не повернутися. Жовтень 2022 Як же я ненавиджу все, що пов’язане з московією. Знайшла свій шкільний зошит із записами перших віршів. Російською. Спалила. Кілька книг, теж російською, віддала в
Деркачова Ольга
Якщо ви хоча би раз були у нашому Івано-Франківському драмтеатрі, то можете сміливо сказати, що знаєте цього митця, бо ж бачили його роботи. Маю на увазі керамічний рельєф усередині, повз який не можна просто пройти і забути. До речі, якщо уважно придивитися до плитки з трьома гуцулами, які сидять і грають на сопілках, то
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного