Як це – все свідоме життя мати справу з прекрасним, яке зникає чи може зникнути? Бути архітектором-реставратором і все робити для того, щоб зберегти, а потім наважитись піти до магістрату та створити відділ з охорони пам’яток міста… А все почалося з того, що Ігор трохи малював у дитинстві, зрештою, як всі діти. Його батько був Докладніше >>
Володимир Мулик малював змалечку. Він дотепер пам’ятає своє велике здивування, коли пішов у дитячий садок і там з’ясувалося, що не всі діти вміють малювати. Бо був певний, що з таким вмінням народжується кожна людина. А потім, коли в шість років потрапив до типової радянської багатоповерхівки, то не менше здивування в нього викликав той факт, що Докладніше >>
Сьогодні, 8 лютого, в Івано-Франківську відкрили нову мистецьку локацію під назвою “Підземний Перехід Ваґабундо”. Вона знаходиться у підвальному приміщенні за адресою вул. Пилипа Орлика 7. Це культурно-артистичний простір, який створили з ініціативи Юрія Андруховича, Ростислава Шпука та Олександра Ковтуна. До ініціативи приєднався і Центр сучасного мистецтва. “Місто легендарних бієнале “Імпреза” та Станіславського феномену, місто середовищне Докладніше >>
Сьогодні, 9 серпня о 12.00 в Івано-Франківську презентують проект «Незвичайний грецький похорон в Карпатах». Грецько-український фільм зніматимуть з початку наступного року, а у сюжеті сплетуться коріння греків та українців. Розповіли про майбутню трагікомедійну стрічку Грігоріс Карантінакіс (режисер), Заза Буадзе (автор сценарію) та Андрій Суярка і Володимир Філліпов (продюсерський центр «ІнсайтМедіа»). «Суть у тому, що грецький хлопчик Докладніше >>
Недавно в галереї «ЧЕЧ» відкрилася виставка непересічного івано-франківського художника Ярослава Яновського під провокативною назвою «Ганджубас». Виставка є певним підсумком і складається з робіт трьох творчих періодів. «Галицький кореспондент» поговорив з митцем, аби з’ясувати деякі питання, що стосуються минулого, теперішнього і майбутнього його творчості. Докладніше >>
Сьогодні, 27 лютого, у Івано-Франківську відбулася презентація виставки “ГОЛОVA”, де були представлені живопис та скульптури Людмили Давиденко. Напрям своєї творчості сама мисткиня визначає як “асоціативний абстракціонізм”. Мистецтвознавиця Ірина Матоліш запевняє, що проект є важливий тим, що поєднує скульптуру і живопис, Людмила Давиденко використовує техніку малярства, яка нагадує ризому (в біології цей термін означає розростання кореневої Докладніше >>
28 жовтня в арт-просторі ZenkoFoundation (Татарів, Івано-Франківська обл., готельний комплекс «Коруна») відкрилась виставка випускників та учнів Школи сучасного мистецтва «Спалах сьогодення». Подивитись роботи молодих митців можна до 10 лютого, вхід вільний. У проекті художники спробували показати своє відчуття Часу – метафізичної категорії, яка по-іншому сприймається різними епохами та поколіннями. Час пришвидшується, або повільно спливає – де знаходиться межа між «вчора», «сьогодні», «завтра»? Чи виступає Теперішнє єдиною можливістю реального? Докладніше >>
Вже 30 років Микола Панаков плідно виховує юних художників. З 2016 р. свої роботи підписує артистичним іменем El UKRAINE. Живописні полотна Панакова є в приватних та музейних колекціях у багатьох країнах світу. Докладніше >>
Фестиваль розпочався увечері, 14 червня, біля Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру. Подивитись на урочисте відкриття, яке одночасно можна було назвати і рок-концертом, і виставою, і перформансом, і оперою, прийшло більше тисячі людей. І можна з впевненістю сказати, що байдужим до того, що відбувалось, не залишився ніхто. Дійство, стилізоване під відкриття порту, проходило одразу на кількох рівнях – на землі, на сцені, на стінах театру, на його балконі та даху. Докладніше >>
Поволі з обрію зникає фестиваль «Porto Franko 2017». В житті все встигнути неможливо, майже так як відвідати всі локації фестивалю, все побачити й почути, відчути, зустріти знайомих і незнайомців, подивуватися всьому, всім подякувати. Встрибнути в передостанню шхуну й пристати до правильного берега. Що можна сказати? Докладніше >>
Івано-франківський художник і журналіст Володимир Мулик – про рок-н-рол, живопис, мистецьке життя і самотність. Докладніше >>
Івано-франківський художник Сергій Григорян – надзвичайно живий і провокативний митець. Гострота політнекоректних ідей, хороше відчуття трендів часу, а також добра професійна школа є основними ознаками творчості художника. «Галицький кореспондент» зустрівся з Сергієм. Докладніше >>
Нещодавно у Вінниці відбувся Всеукраїнський конкурс у сфері сучасного візуального мистецтва для молодих художників імені Натана Альтмана. Перемогу у конкурсі здобув Сергій Григорян з Івано-Франківська та його проект «Hutsulosaurus reх» або «Гуцулозавр Карпатський». Свою містифікацію митець зробив з гуцульських килимів. Та такому призначенню килимів не зраділи музейники Прикарпаття. Так, Вікторія Яремин, завідувач Косівського музею НМіПГ Докладніше >>
Очевидним переможцем цьогорічного конкурсу став Сергій Григорян з Івано-Франківська та його проект «Hutsulosaurus reх» або «Гуцулозавр Карпатський» Докладніше >>
Вчора у Франківську в галереї “Маргінеси” відбулося закриття виставки сучасного мистецтва “АР(т)ХЕОЛОГІЯ. Коротка історія станіславського сучасного мистецтва”, яка зібрала роботи близько 30 прикарпатських художників: як знаних франківчанами ще з 90-х років, так і зовсім молодих талантів. Співорганізатор виставки Євген Самборський на закритті розповів, що експозиція зібрала у собі доробки різних митців, кожна робота має свій зміст Докладніше >>
У Франківській галереї сьогодні відбулося відкриття виставки сучасного мистецтва. Докладніше >>
Що ми знаємо про засновника Станиславова Анджея Потоцького, окрім регалій, дат та подій, у яких він брав участь? Чи знаємо, який він мав характер, що любив, а що ні, яку мав вдачу? Як жартував? Яким був його стиль керування містом? Як часто сучасні франківці взагалі згадують батька свого міста і чи згадують взагалі? А славний коронний гетьман Потоцький тим часом повертається у рідне місто у спосіб дивовижний – в’їжджаючи на скейті і з балончиком для графіті у руках: він малює мурали. Докладніше >>
В Івано-Франківську – грандіозний навколомистецький скандал. Творча інтелігенція воює з міською владою. Точніше, відповідає на її безглузді кроки ще більшим безглуздям. І справа тут навіть не в дерибані землі чи якихось відкатах, як це буває зазвичай, а в… сучасному мистецтві. Докладніше >>
Це те ж, що й пластикові вікна в старих будинках. Тобто еклектика. Колись на літстудії «Нобель» наш керівник Галина Петросаняк пояснювала, що це таке на прикладі анімації. Кожен з фільмів виконується у певному стилі, й лише відповідні персонажі є органічними в певному контексті. Логічно, що в японській анімації всі персонажі виконані в одному стилі. Докладніше >>
Як уже писав «Галицький корепондент», сьогодні, 8 серпня відбувся похорон Івано-Франківського центру сучасного мистецтва. У приміщення ЦСМ прийшли художники, письменники, музиканти, журналісти та поціновувачі сучасного мистецтва. Фамілія Перкалаба виконала «Вічная пам’ять» та «Многая літа». Адже митці не приховують: сучасне мистецтво відродиться. Але влада не заважатиме і не вказуватиме митцям, хто має очолювати центр і яким Докладніше >>
Палій Юлія
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Деркачова Ольга
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного