Днями

АНТОН

Знайомий розповів. У понеділок донька збирається в садочок, якась принишкла. Зазвичай базікає без угаву, а тут мовчить. Уже в машині запитує: «Тату, а правда, що з будь-якої ситуації можна знайти вихід?» – «Правда». – «Тоді я більше не буду ходити в садок». – «Чому?» – «У нас новий хлопчик, Антон, він всім прізвиська придумує і потім дражнить. Йому вже і вихователька Ніна Іванівна зауваження робила, а він все одно дражниться». – «Давай, доню, я зараз його попрошу так більше не робити і батькам його скажу». Приїхали в садок, якраз в роздягальні хлопчисько цей переодягається. З ним його тато. Підійшов я, познайомилися. Батько такий товариський, позитивний. Каже: «Я з Антоном поговорю, звичайно, але ви не робіть трагедії, це ж діти, подражняться і припинять». Увечері донька питає: «Тату, а як прізвиська придумувати?» – «Щоб когось дражнити?» – «Так». – «Треба до імені додати перше співзвучне слово. Наприклад, Антон-картон». Скажу відразу, вчинив неправильно. Але “алягер ком алягер”. Наступного дня ввечері дзвінок від Антонового тата, судячи з голосу, позитиву поменшало. «Ми поговорили з сином, він більше дражнитися не буде, але і ваша донька нехай більше не дражниться». – «Звичайно. А як вона його дражнить?» – «Антон-пірамідон. Хлопчик ображений, плаче, в садок йти не хоче». – «Не хвилюйтеся, це ж діти. Подражняться і забудуть». – «Нам до школи через рік, не вистачало ще, щоб це прізвисько до нього пристало». – «Звичайно, моя донька теж йде до школи через рік, може, навіть в один клас потраплять». – «Я вас зрозумів. Блін, Антоне, не з твоїм іменем прізвиська роздавати».

Якось

НОЖИК

Один молодий чоловік познайомився з дорослою, красивою, досвідченою панею. Дійшло до того, що вона запросила його до себе додому, і коли він поцікавився, який вона хотіла би отримати подарунок, пані попросила принести їй складаний ножик. Цей вибір, природно, сильно здивував хлопця, але він не став ні про що розпитувати, купив складаний ножик, квіти, шампанське і в домовлений вечір прибув до жінки за місцем проживання. Вручивши їй складаний ножик, він звернув увагу, що його подарунок вона поклала в шухляду трюмо, яка була до верху забита складаними ножиками. Вранці, після прекрасної ночі, вже збираючись йти, він все-таки запитав у пані, навіщо їй стільки складаних ножиків. Вона посміхнулася і відповіла: “Ось дивись, поки що я ще добре виглядаю, чудово себе почуваю, багато можу як жінка і цікава чоловікам. Але я розумію, що скоро почну старіти, краса померкне… А чого тільки не зроблять молоді хлопці за хороший складаний ножик…”

І взагалі…

…Ранній ранок, в морі дрейфує величезна яхта вартістю 50 мільйонів доларів. На палубі сплять напівголі дівиці, учасниці чергового конкурсу “Міс світу 2019″, втомлені від багатогодинної вечірки. Де вони впали спати, там їх і застали перші промені сонця. Команда метушиться, прибирає наслідки минулого сейшену. На столі залишки лангустів і кокаїну… На кормі, в зручному кріслі сидить власник яхти і п’є холодний Crystal Louis Roederer, закушуючи чорною ікрою, в руках у нього дорогий спінінг. Поруч з ним капітан у білосніжних туфлях, штанах, кітелі і кашкеті курить сигару Cohiba Behike і потягує Courvoisier L’Esprit Decanter з коньячного бокала… Власник яхти зайнятий ранковою риболовлею, але, судячи з усього, вже години зо три у нього не клює, він плюється і нарікає… У цей час мимо пропливає маленька стара яхта, в якій сидить місцевий рибалка з ближнього села, серед навалених снастей видно, що улов у нього сьогодні дуже великий, тому що яхта перевантажена рибою і рибалці доводиться дуже обережно маневрувати, щоб не затопити своє суденце. Власник яхти дивиться на цей човен, на рибалку, на його улов, потім дивиться на свій спінінг і на своє порожнє відро для спійманої риби, відпиває ковток Crystal, ламає через коліно свій спінінг, викидає його уламки за борт і, повернувшись до капітана, роздратовано каже: «Ні, ну ти бачив, га…? Ось так, бляха, завжди! Комусь все, а комусь – ні фіга!..”