Днями

ПАПУГА

У мого знайомого вдома є хвилястий папужка чоловічої статі. І, як справжній чоловік, він дуже стурбований у сексуальному плані. Привезли йому якось особу жіночої статі. Аркаша (так звати цього папугу) почав підбивати до неї клинці, повторюючи: «Аркаша красивий, Аркаша хороший хлопчик», – і так багато разів. Потім відійшов від своєї панянки трохи вбік, нахилив голову і каже: «Ну, що?»

Якось

ПОРОСЯ

Історія трапилася в першому класі. Вчителька читає дітям казку про трьох поросят. Ось вона дійшла до тієї її частини, де перше порося пробує зібрати будматеріали для своєї хатини. “Отже, порося пішло до селянина з возом, повним сіна, і сказало:” Вибачте, пане, не могли б ви дати мені трохи сіна на будівництво мого будинку?”. Вчителька зупинилася і запитала: “Як ви думаєте, діти, що сказав на це селянин?” Один хлопчик підняв руку і відповів: “Я думаю, він сказав:” Нічого собі! Свиня, ще й говорить!” Вчителька не могла продовжувати урок близько десяти хвилин.

Колись

УАЗ

Невелику групу мисливців закинули вертольотом до лісника. Простора поляна, старенький, але міцний будиночок, літній лісник відрекомендувався Мухіним, нічого незвичайного, крім одного. Навколо глухою стіною стоїть ліс, немає жодної дороги, яка вела б до поляни, а вони гелікоптером покружляли немало, вишукуючи її, а біля будинку припаркований УАЗ «Буханець». І перше питання від мисливців з рушницями було не про місцеву дичину чи полювання, а як цей УАЗ сюди потрапив, вертольотом чи що? «Та ні, – відмахується Мухін, – який вертоліт?! Своїм ходом я його сюди пригнав». Мужики з недовірою поглядають на непрохідну гущавину. Вирішивши, що лісник щось неправильно зрозумів, один із них, показуючи пальцем на «Буханець», запитує ще раз: «Ось ця машина як сюди потрапила?» – «Ну, кажу ж, своїм ходом, а я за кермом був». – «Брешеш, не може такого бути», – почав кип’ятитись головний. – «Не брешу, можу заприсягтися». – «Давайте закладемось на тисячу баксів!» І мисливці, народ небідний, швидко зібрали штуку зелених. «У мене немає таких грошей». – «З вас – місячна зарплата. Добре?» – «Гаразд, згоден». Один із мисливців, пародіюючи Шварценеггера з «Червоної спеки», мовив: «Які ваші докази?» І вони стали чекати пояснень лісника. «Технікум лісового господарства я закінчив у 1974-му, – почав Мухін, – і мене призначали сюди головним лісником. Чому такого сопляка відразу призначали на таку посаду, запитаєте ви? Тому що в ту пору тут були лише поля і ярки і ніяких дерев. А десь нагорі вирішили засадити ці краї лісом. Побудували в полі будиночок, надали «Буханець», цей самий. І механізованим способом засадили всю округу молодняком. За багато десятиліть молодняк перетворився на гущавину. А машина тут так і залишилася. Ось і всі докази». Бакси Мухіну все ж вручили, хоча він довго відмовлявся їх брати.

І взагалі…

У 2007-му вчені знайшли у Чорнобильській зоні гриби, що живляться радіацією. Гриби поглинали радіацію і переробляли її на енергію приблизно так само, як рослини переробляють на енергію сонячне світло. Вони настільки любили радіацію, що навіть росли з того боку, де вона була вищою. Через високий вміст меланіну гриби назвали “чорними”. Незабаром вчені висунули ідею, що гриби можна використовувати для захисту астронавтів від космічної радіації. Для того, щоб це перевірити, їх відправили на Міжнародну космічну станцію. У липні 2020 американські вчені опублікували результати свого дослідження, в ході якого вони виявили, що 2-міліметровий шар грибів здатний поглинати 2% космічної радіації. За їхніми розрахунками шар цих грибів товщиною 21 см може повністю захистити від радіації людське поселення на Марсі. Причому навіть тонкий їх шар за наявності космічної радіації здатний рости і загоювати ділянки, пошкоджені спалахами сонячної активності.