Василь Рибак, який проживає в селі Нижній Струтинь, що на Рожнятівщині, займається садівництвом усе своє життя – з 1976 року. Він продає саджанці фруктових дерев та декоративних рослин. Колись садівництвом займалися також його дідусь та батько. Тепер пан Василь продовжує родину справу разом із дружиною та сином Михайлом.

На перший погляд, обійстя садівника з Нижнього Струтиня нічим не відрізняється від решти сільських садиб, але коли переступаєш межі подвір’я, розумієш: тут живуть люди, які справді вміють вирощувати дерева і кущі.

“Садівництво – наша родинна справа. Ось тут – саджанці плодових: смородини, ожини, малини, аґрусу, лохини, винограду, черешні, горіха, – каже Василь Рибак. – Різновид дерев і кущів дуже великий. Маю також йошту, полуницю, калину, сливу, фундук, грушу, журавлину”.

Пан Василь розповів, що робить свою справу від серця і цьому навчає і свого сина. Тішиться, що є кому передати досвід. Адже роки летять швидко, сили вже не ті, що були раніше.

Садівник вважає, що екологічно чисті саджанці яблуні, груші чи будь-якого іншого деревця в майбутньому, як і тепер, матимуть попит серед людей. Пан Василь продає свої плодові на базарі. А ще активно дописує у мережі Фейсбук – дуже часто люди звертаються до нього за порадами, на зразок, як правильно провести весняну обрізку дерева та куща. Погодьмося, обрізування дерев – справа непроста, тут також є своя технологія. Нижньострутинець жартує, що допомагає народжуватися майбутнім деревцям.

“Буває, що хтось неправильно прищепить деревце і воно не приживеться, – розповідає він. – Бо це дуже тонка хірургічна операція. Для мене особисто це справа, яку я люблю. І мені не байдуже, що буде далі з моїми саджанцями, чи отримають вони нормальний догляд, чи ні. Мені дуже хочеться, щоб вони жили в нормальних умовах, щоб за ними доглядали. А ще дуже важливо, щоб люди отримували урожай і були задоволені результатом роботи”.

Про пана Василя кажуть, що він продає кущі та деревця з легкої руки, що для нього це не просто робота, а життєва філософія, бо садівник любить свою справу і займається нею чесно. І це дійсно має значення. Коли людина робить якусь справу, вона передає свою енергію, той настрій, який у неї є, і бажання – усе це впливає на життєву силу саджанця.

Якісні саджанці – запорука високих врожаїв. Василь Рибак може з відстані оцінити дерево, і якщо з ним щось не так, тут же визначити, що саме. Але не обходиться і без невдач. Град, дощі, вітер, засуха або ж заморозки – все це інколи псує саджанці. Та, як наголошує садівник, тут головне – не впадати у відчай. Зрештою, негативні моменти швидко стираються з пам’яті, а на їхнє місце приходять щасливі дні, вдячні покупці.

У дворі Василя Рибака відчувається якась особлива енергетика. Хтозна, може, недарма кажуть, що дерева живі, мають душу і навіть вміють лікувати.

Мар’яна ЛОКАТИР