Про це йдеться на сторінці Калуського міськрайонного суду.
У судовому засіданні розглянули кримінальне провадження за ч.1 ст.121 КК України про обвинувачення мешканця однієї із територіальних громад Калуського району, студента 3-го курсу, не одруженого, раніше не судимого.
З матеріалів справи відомо, що у вечірній час, після закриття магазину, де обвинувачений та потерпілий відпочивали, виник словесний конфлікт, який завершився сутичкою та втратою свідомості.
Внаслідок умисного нанесення ударів потерпілому спричинили тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-лицевої травми із переломами кісток лицевого черепа, забоєм головного мозку легкого ступеня тяжкості, гемосинусом лівої гайморової пазухи, синцями в ділянці голови, крововиливами в м’які покриви голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро кається.
Потерпілий в судовому засіданні вказав, що він прийшов в магазин, де вживав спиртне. Пізніше з обвинуваченим у нього виник словесний конфлікт, після якого він опинився в лікарні з тілесними ушкодженнями. Претензій до обвинуваченого не має.
Суд ухвалив обвинуваченого:
- визнати винуватим за ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання - позбавлення волі строком на 5 років.
- згідно ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 2 роки.
- згідно ст.76 КК України покласти на останнього такі обов”язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз
Так багато людей ділилися враженнями, думками, рефлексіями, що я буквально перегортала стрічку із заплющеними очима. Щоб не бачити. Щоб чужі думки не зіпсували мої власні.