Як живуть мери “зелених” міст світу

Мери «найзеленіших» міст світу обладнують власні будинки сонячними батареями та баками для збору дощової води, їздять на роботу на велосипеді або на громадському транспорті та одягаються у секонд-хенді, намагаючись ощадливо використовувати ресурси.

1

Так, Джордж Фергюсон, мер англійського Брістоля, визнаного «зеленою» столицею Європи у 2015 році, всі свої вчинки оцінює з точки зору впливу на навколишнє середовище. Повідомляє  Зелений портал.

Ще навчаючись у Брістольському університеті майбутньому архітектору вдалось організувати кампанію проти будівництва у стародавньому портовому місті кільцевої автодороги, а згодом – перешкодити зведенню готелю в ущелині Амвон.

Сьогодні Джордж Фергюсон виступає за повторне використання будівель і живе в квартирі, обладнаній у приміщенні старої тютюнової фабрики. На даху будівлі встановлені сонячні панелі та баки для збору дощової води. Мер англійського містечка не користується ванною, надаючи перевагу душу, і намагається економити на опаленні. Джордж Фергюсон підтримує місцевих виробників, до яких належить і сам, – у нього є власна пивоварня.

2

В Аделаїді – «найзеленішому» місті Австралії, де знаходиться 29 парків, – головує Ганна Моран, будинок якої теж обладнаний сонячними батареями та баками для збору дощової води. На додачу, мер п’ятого за величиною міста країни використовує енергоощадні лампи та вирощує курей, аби завжди мати свіжі яйця на сніданок. Мер особисто розробила програму, яка мотивувала жителів та підприємців міста встановлювати баки для збору дощової води та сонячні батареї на будівлях.

У «найзеленішому» місті Австралії з’явився перший у світі сонячний автобус. Суттєво скоротити викиди вуглецю дозволили світлодіодні лампи встановлені у місцевих світлофорах. До 2020 року Аделаїда поставила за мету знизити викиди вуглецю в атмосферу до нуля.

3

Мер Ванкувера (Канада) Грегор Робертсон надає перевагу відновлюваним джерелам енергії, органічній продукції та велосипеду. Останні три будинки, в яких він жив, повністю переобладнані і на 100% використовують «зелену» енергію. Біолог за освітою, Грегор Робертсон до приходу в політику був власником екоферми. Наразі мер вживає лише місцеві низьковуглецеві продукти, виключаючи м’ясо і молоко. Грегор Робертсон пообіцяв до 2020 року перетворити Ванкувер у найзеленіше місто світу, зменшивши, зокрема, обсяги продукування відходів і підвищивши на 20% енергоефективність міських будівель.

4

Мер Любляни (Словенія) Зоран Янкович прославився відкриттям громадського саду, де мешканці та гості столиці можуть вільно назбирати фруктів. Загалом з 2006 року мер реалізував 1700 еко-проектів, в рамках яких центр словенської столиці став пішохідним і комфортним для людей з особливими потребами завдяки впровадженню електротранспортної системи “кавелер”. Як результат, у 2016 році Любляна отримала звання зеленої столиці Європи.

5

Мер Копенгагена Франк Йєнсен їздить на роботу на велосипеді навіть взимку. Займаючи високу посаду, він доклав усіх зусиль, щоб поліпшити велоінфраструктуру, про проблеми якої знав з власного досвіду. Зростаючи під час нафтової кризи, Франк Йєнсен з дитинства звик вимикати світло, виходячи з кімнати, виймати з розеток електроприлади, які не використовуються.

Копенгаген, який був визнаний «зеленою» столицею Європи у 2014 році, поставив за мету до 2025 року досягнути нульового балансу викидів парникових газів в атмосферу. Як зазначає Франк Йєнсен, реалізувати такий план можна шляхом перенесення джерел енергії до будівель та управління переробкою сміття. «Сьогодні жити екологічно не тільки можна, а й вкрай необхідно», – переконаний мер данської столиці.

6

Мер Стокгольма(Швеція) Карін Вангард їздить на роботу на громадському транспорті, переробляє харчові відходи у компост, а батарейки, папір, метал та пластик здає на вторинну переробку. Мер столиці намагається купувати одяг у секонд-хенді, підтримуючи ідею ощадливого використання ресурсів. Власний будинок Карін Вангард обігріває за допомогою геотермального теплового насоса.

У 2010 році Стокгольм став першою «зеленою» столицею Європи. Таке звання місто отримало завдяки зниженню шуму, створенню інтегрованої системи збору та переробки сміття. На додачу, 95% мешканців швецької столиці живуть у 200-300 метрах від зелених зон.

Сьогодні Стокгольм на 80% обігрівається за рахунок поновлюваних видів палива, а також енергії, отриманої з перероблених відходів. Нові будівлі в швецькій столиці будуються виключно виходячи з вимог сталого розвитку.

Нагадаємо, Апартаменти на воді.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!