Дужі плечі 39-річного Юрія Плищука з Коломийщини, які все життя тримали на собі сім’ю, більше не здатні цього робити. Тепер допомога потрібна йому. В Україні не дають втішних прогнозів, але німецькі медики кажуть, що великі шанси на одужання таки є. Однак починати треба негайно. Проблема лише в грошах. Необхідна сума – космічна. У те, що все буде добре, найбільше вірить шестирічний синочок. Малий знає, що дуже скоро тато поїде в лікарню, там вип’є таблетку і нарешті буде здоровий.

Усіх збив з ніг

Місяць тому життя цієї сім’ї кардинально змінилося. Досі все трималося на величезних і дужих плечах тата. А тепер звалилося на маму: господарка коло хати, двоє дітей і найголовніше – постійні перемовини з лікарями і збір грошей, аби врятувати життя чоловікові.

Світлана спить лише по кілька годин на добу. Юра майже не спить, бо його мордує сильний біль у животі – жодні таблетки не можуть його втамувати. Інтерв’ю ледве вдалося записати – Юрі часто стає зле настільки, що навіть говорити важко.

Вдома чоловік страшно нудиться, не звик бути без роботи, цілими днями лежить у хаті або гуляє на подвір’ї. Особливо любить бути в саду: яблуні, вишні, черешні, сливи… Кожне деревце посадив своїми руками, дуже любить цю справу. Каже, свого часу віддав цим деревам багато любові, тепер, коли заслаб, отримує сторицею – ніби наповнюється життєвою силою коло них. Походить по саду – і легше стає.

Юра все життя був міцним, здоровим чолов’ягою, який не боявся роботи і ніколи ні на що не хворів. Працював військовим, потім у міліції, а останніми роками їздив на заробітки, гарував на будівельній фірмі в Латвії.

Юра говорить коротко і по суті. Більшість сімейних історій розповідає дружина Світлана – дуже енергійна, сміється, що, певно, на її енергії тепер і тримається вся сім’я: кожного треба підтримати і мотивувати, обійняти і вкотре сказати, що все буде добре. Але каже, що і її сил уже лишилося обмаль, життєвий удар виявився надто жорстким – усіх збив з ніг.

«Юра – дуже хороший чоловік і батько, спокійний добряк з великим серцем, має повно друзів, – усміхається Світлана. – Люди люблять його».

Дають хороші прогнози

Коли Юра по телефону поскаржився на гострий біль у животі, вдома всі дуже здивувалися, адже від нього таке чули вперше. Чоловік тоді якраз був за кордоном.

Через кілька днів ще й почалися кровотечі. Приїхав додому. Одразу в лікарню. Юра був переконаний, що це звичайний геморой – полікується, і на тому скінчиться тяганина.

Медик приголомшив – рак прямої кишки. Третя стадія. Важкий стан. Прогнози дали дуже невтішні.

Кілька знайомих, які колись теж лікували рак, порадили не гаяти часу в Україні, а одразу їхати до Німеччини, розповіли про хорошу клініку, дали контакти. І справді там відгукнулися і навіть дали хороші прогнози. Проблема тільки в грошах. На лікування треба сто тисяч євро.

Тепер сім’я живе у постійному страху: де взяти гроші? «Коли бачимо, скільки людей за нами, яку маємо потужну підтримку, то така наснага з’являється, – каже Юра. – Телефонують навіть ті, з ким я уже не спілкувався десятиліттями. Приходять гості…Така армія повстала – я просто не маю права падати духом. Будемо йти до кінця».

Нарешті тато вдома

Страшна недуга цілковито поміняла устрій сім’ї, змінилися навіть звички. До прикладу, всі почали підлаштовуватися під дієту, яка необхідна Юрію, а це винятково здорове харчування: багато овочів, риба, каші, мінімум м’яса і ковбас, які чоловік обожнював усе життя, виключили смажене і солодощі. «Знаєте, це такі дрібниці, – каже Світлана. – Від цього всього легко можна відмовитися. І це навіть на краще. Бо ж здебільшого ми не надаємо великого значення тому, що їмо. Завжди купа якихось важливіших питань».

Найменший, шестирічний Остапчик тішиться найбільше з усіх – нарешті тато весь час вдома і можна постійно бавитися коло нього. Хіба може бути більше щастя? Малий знає, що тато трохи хворий, але незабаром він має поїхати в лікарню, там вип’є таблетку і вже буде здоровий.

Наталя МОСТОВА

P.S. Коли журналістка писала цей матеріал, Юрій якраз приїхав до Німеччини. Грошей на обстеження і лікування зібрали тільки четверту частину: через соцмережі, благодійні фонди, знайомих і друзів, віддали всі свої заощадження. Але часу чекати чоловік не має взагалі. Лікування треба починати негайно, а гроші обов’язково знайдуться, бо немає нічого неможливого.

Реквізити для допомоги: 4149 4393 0102 2731 ПриватБанк, Юрій Плищук.