«Одноразове добровільне декларування – це можливість вивести із тіні власне майбутнє», – Сергій Лисеюк

  • Першого вересня цього року розпочалась кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Триватиме вона протягом року – до першого вересня 2022 року.

    Упродовж цього часу громадяни України матимуть право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2021 року. При цьому у добровільній декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів.

    Які активи потрібно декларувати, як подати таку декларацію та кому це потрібно – у розмові з заступником Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Сергій Лисеюк.

     – Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – що це?

    Це, перш за все, реальна можливість для громадян легалізувати свої доходи. Для громадян, котрі з тих чи інших причин не сплатили податки, – останній шанс узаконити статки, уникнувши покарання. Одноразове добровільне декларування – це декларування особою належних їй активів, розміщених як на території України так за її межами, якщо такі активи одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

     – Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?

    Хочу наголосити, що процедура декларування добровільна, і якщо у громадян немає в ній потреби, ніхто не примушуватиме її проходити. Це не ревізія статків: хто, де, скільки й коли заробив і про що держава можливо не знає. Відтак, скористатися одноразовим добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання неоподаткованих доходів, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.  Водночас, не можуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів у сфері запобігання корупції, наприклад державні службовці.

     – Які саме відомості відображаються в одноразовій добровільній декларації?

    В декларації відображаються відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації; відомості про об’єкти декларування, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них; відомості про про місцезнаходження або місце зберігання об’єктів декларування; самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового добровільного декларування; ставка та сума збору з одноразового добровільного декларування.

    Водночас, в декларації не зазначається інформація про джерела одержання декларантом об’єктів декларування.

     – Чи можуть відомості, зазначені в одноразовій добровільній декларації, бути використані в розслідуваннях чи перевірках стосовно декларанта?
    Ні, такі відомості не можуть бути використані в розслідуваннях чи перевірках стосовно декларанта, крім випадків, встановлених законодавством.

     – Як відбувається  процедура декларування?

    Декларації подаються безпосередньо декларантамиі виключно в електронній формі, через Електронний кабінет платника податків. Особа заповнює декларацію в електронному вигляді, підписує її власним електронним цифровим підписом та надсилає до ДПС. Після цього декларація підлягає камеральній перевірці виключно на логічні та арифметичні помилки. Для цього законодавчо відведено термін 60 днів.

     – Які об’єкти підпадають під перелік добровільного декларування?

     Об’єктами одноразового декларування можуть бути валютні цінності, нерухоме майно, навіть об’єкти незавершеного будівництва, які не прийняті в експлуатацію, але майнові права на які належать декларанту, рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, пам’ятні банкноти та монети), частки чи паї у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, цінні папери, права на отримання дивідендів, інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках.

     – Чи потрібно додавати до декларації документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

  • Декларант зобов’язаний додати до декларації копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, коли місцезнаходження активу фізичної особи є за межами України, чи валютні цінності , розміщені на рахунках у банках в Україні, та у разі декларування прав грошової вимоги. При реєстрації інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

      – Які активи  не можуть бути об’єктами одноразового декларування?

    Законом передбачено, що не можуть бути задекларовані активи, одержані декларантом внаслідок вчинення діяння з ознакою будь-якого кримінального правопорушення. Крім того, не передбачено декларування активів декларанта, стосовно якого розпочато досудове розслідування або відкрито судове провадження у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених певними статтями Кримінального кодексу України.

    Крім того, не підлягають декларуванню і кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової добровільної декларації перебувають у готівковій формі.

    – Чи існують активи, які можна не декларувати?

    Законом України про добровільне декларування передбачені активи, які навіть при неподанні фізичною особою одноразової добровільної декларації будуть вважатися такими, з яких повністю сплачені податки та збори, а податкова перевірка щодо джерел їх набуття не проводиться. Серед них:

    • квартира чи квартири, загальна площа якої чи яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права на таку квартиру у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва, підтверджені відповідними документами;
    • житловий будинок чи житлові будинки (в тому числі – незавершеного будівництва), загальна площа якого чи яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
    • об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будівлі некомерційного призначення (в тому числі – незавершеного будівництва) загальною площею, що не перевищує 60 кв. м;
    • земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України;
    • один транспортний засіб особистого некомерційного використання, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового добровільного декларування. Але це не стосується транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера.

          Також можна не декларувати й інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового декларування.

     – В які терміни потрібно сплатити податки з задекларованих об’єктів оподаткування?

    Сплата збору з одноразового добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання такої декларації, а при обранні альтернативних ставок – також до 1 листопада 2023 року та до 1 листопада 2024 року.

     – Які ставки оподаткування доходів, задекларованих в рамках одноразового добровільного декларування?

    За законом, одноразове добровільне декларування здійснюється за різними ставками:

    • загальна – 5%. Стільки доведеться заплатити державі за задекларовані валютні цінності, розміщені на рахунках у банках в Україні, права грошової вимоги до резидентів, а також нерухомість, транспорт та інше цінне рухоме майно, що зберігаються (розташовані) в Україні;
    • за закордонні активи – 9%. Йдеться про валютні цінності, розміщені на рахунках в іноземних банках або ті, що зберігаються в іноземних фінансових установах, права грошової вимоги до нерезидентів України, закордонну нерухомість та цінне рухоме майно, що розташовані, зберігаються (зареєстровані) за кордоном, крім тих, що оподатковуються за ставкою 2,5%. відсотка. Також тимчасово – з 1 вересня 2021-го по 1 березня 2022 року – ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується у “пільговому” розмірі – 7%;
    • за зберігання активів у вигляді ОВДП – 2,5%. Мова про номінальну вартість державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021-го до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

    Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5% (9,5% – до 1 березня 2022 року) та 3% відповідно – при розтермінуванні зі сплатою за податковим зобов’язанням трьома рівними частинами щорічно.

    – Якщо декларант не сплатить в повному обсязі задекларовану суму, які штрафні санкції очікувати?

    • При несплаті або сплаті в неповному обсязі суми збору, зазначеної в одноразовій добровільній декларації, у встановлений строк одноразова декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності.

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!