В екології, традиційно, діють закони карми – неочищені стоки, які гіпотетичний підприємець виливає у місцеве озеро, мають всі шанси зашкодити здоров’ю його ж сім’ї. А от закони України в цій сфері діють далеко не завжди. За їх дотриманням повинні слідкувати представники Держекоінспекції, проте інспекторів надто мало, щоб пильно стежити за кожним куточком Івано-Франківщини.

Чотири екопроблеми Прикарпаття

20 липня Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області провела розширене засідання колегії, на якому розглядалися результати здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у першому півріччі цього року.

«Екологічні питання завжди є найболючішими, адже за ними стоїть здоров’я людей всього регіону», – наголосила у своєму виступі перший заступник голови ОДА Марія Савка. З основних екологічних проблем нашого регіону вона виділила чотири напрямки.

Перший – це загроза екологічної катастрофи на території Калуського гірничопромислового району. «Там проводилась виїзна сесія обласної ради, але тепер знову маємо звернення звідти, – повідомила пані Савка. – Зараз з бюджету були виділені кошти на моніторинг ситуації, ми напрацьовуємо ту дорожню карту, яка допоможе нам рухатись у правильному напрямку до вирішення цього питання. Ситуація потребує величезних фінансів, потребує інвесторів, але якщо нею не займатись, матимемо велику проблему».

Другим напрямом заступниця голови ОДА назвала викиди в атмосферу, адже «за цим показником із розрахунку на одну людину наша область займає четверте місце в Україні». Мова йде, зокрема, про Бурштинську ТЕС, хоча, порівняно з 2015 роком, кількість викидів на станції скоротилась. Та є інші підприємства, діяльність яких пов’язана з викидами в повітря, і тому, за словами Марії Савки, потрібно слідкувати, щоб всі інвестиційні проекти в цій галузі були виконані і перевиконані.

Третій напрямок – це скиди стічних вод у річки та озера. У цій сфері недосконала, а подекуди і взагалі відсутня інфраструктура. Зокрема, в Яремче, нашій, як каже пані Савка, туристичній Меці, так багато готельних та відпочинкових комплексів, що очисні споруди не витримують такої кількості стоків. «Зараз в цьому напрямку ведеться робота, вже розроблена проектно-кошторисна документація, Міністерство екології обіцяє виділити нам значну суму на ці проекти. Я думаю, що в цьому році ми розпочнемо будівництво очисних споруд в Яремче, і в 2018 році завершимо всі роботи», – висловила надію вона.

І останній, але аж ніяк не найменш важливий напрямок – робота з твердими побутовими відходами. «У 2016 році ми лише напрацьовували теоретичну базу, а от 2017 рік став роком конкретних кроків у напрямку переробки сміття», – запевнила чиновниця. За її словами, є спільна позиція з цього питання в обласної та міської влади, і зараз нідерландці допомагають нам напрацювати стратегію поводження з ТПВ. Робота йде над технічними умовами на тій території, де планується розмістити сміттєпереробний завод. У центрі процесу – міська влада Івано-Франківська як власника сміття й полігону, а обласна допомагає, чим може. «Знаєте, людям не важливо, хто відповідає за екологічні питання – чи державна екологічна інспекція, чи департамент екології, чи органи місцевого самоврядування. Ми всі для них є просто владою, і питати будуть з нас усіх», – підсумувала Марія Савка.

 

Екоінспекторів на всіх не вистачає

Начальником Держекоінспекції в області є Ігор Стефурак. Свого часу міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак дав доручення звільнити його через незадовільну роботу. Проте після перевірки, проведеної Національним агентством з питань державної служби, екоінспекція отримала наказ поновити Стефурака на цій посаді.

«Наші природні багатства використовуються, але не завжди люди несуть за це відповідальність, в т.ч. матеріальну, – зазначив пан Стефурак. – На території області проживає близько мільйона 200 тисяч людей, за рік регіон відвідують мільйони туристів, і всі ці міні-готелі, які палять дрова в імпровізованих пічках, в ідеалі мають сплачувати за це збір до бюджету. А екоінспекторів, щоб слідкувати за дотриманням законів та норм всіма цими людьми, не вистачає. Між тим, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» ставить це в обов’язок органам місцевого самоврядування, обласній державній адміністрації, громадам. Зрозумійте: не може бути так, що одна лише Держекоінспекція слідкує за всім регіоном».

Тим паче, коли викликають екоінспекторів з найрізноманітніших причин – від вагомих до вкрай дрібних. «30 років тому селянин перегородив шматок городу, при цьому посварившись зі своїм сусідом за метр землі. І той тепер каже, що його огорожа порушує природоохоронне законодавство, адже цей метр – в охоронній зоні! 30 років паркан стояв, а тут викликають екоінспектора задля вирішення цієї «проблеми». Невже там немає голови сільради, дільничного? Образно кажучи, у мене в квартирі безлад, і я кличу директора ЖЕКу, щоб зробив у мене порядок. Це ж смішно! – навів приклад начальник Держекоінспекції і додав: – Ми всі маємо дбати про довкілля там, де живемо, інакше порядку не буде!»

Держекоінспекція, виписуючи штрафи, наповнює бюджети. 50% зі сплачених грошей йдуть до місцевих бюджетів, а це іноді чималі кошти. Як повідомив перший заступник начальника Держекоінспекції в області Ігор Яківчак, за перше півріччя ц. р. вони провели 368 перевірок суб’єктів господарювання і нарахували 4 млн. 500 тис. грн.,  недоплачених до бюджетів усіх рівнів. Мільйон з них вже сплатили.

«Це є те питання, яке дасть можливості і перспективи забезпечити місцеві бюджети грошима, щоб сільські голови не мали потреби ходити до Олега Романовича (Гончарука, голови ОДА – ред.) та Олександра Максимовича (Сича, голови облради – ред.) зі словами «Дайте грошей!», – пояснив пан Яківчак. – Маємо велику надію на те, що деякі минулорічні штрафи, щодо яких тривають судові процеси, скоро надійдуть в бюджети. А мова йде про 15-20 млн. гривень».

Але, за його словами, це не є основним завданням екоінспекції. Головне, що після їхніх візитів робляться реальні дії, спрямовані на покращення стану довкілля. Були такі випадки у Микуличині, Ворохті – нараховувались збитки, після чого підприємці вживали заходів і ліквідовували шкоду, яку завдавали природі.

«Втім, бувають і виклики на кшталт «приїжджайте, у нас тут щось тече». Воно, може, й зле, що тече, але в області є лише 38 інспекторів, і вони фізично не в стані слідкувати за кожною дрібницею», – додав Ігор Яківчак.

У деяких районах та містечках Прикарпаття немає спеціалістів з питань екології, що призводить до безконтрольного використання природних ресурсів деякими підприємцями. Нещодавно голова ОДА Олег Гончарук дав доручення в кожному районі і кожній громаді впровадити посаду спеціаліста з екології. Залишається сподіватися, що це змінить ситуацію на краще.

Відповідальність – на місця

«Ми йдемо в європейську спільноту, і ця спільнота каже: має бути отак, отак і отак, правила гри є такими, і ми готові вам допомагати грати за ними. Але дуже часто ми перед їхніми спеціалістами виглядаємо, перепрошую, невмитими, нездатними вирішити елементарні питання, –  зауважив пан Яківчак. – Екологічні проблеми треба вирішувати комплексно, складаючи програму та виконуючи її. У нас це і викиди в атмосферу, і те ж сміття, і вирубка лісів, і масове забирання піщано-гравійної суміші з річок».

За підсумками розширеного засідання колегія визнала роботу Держекоінспеції в області задовільною та вказала на необхідність посилити контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства місцевими радами і райдержадміністраціями.

У результатах перевірки за перше півріччя, зокрема, сказано, що «органами місцевого самоврядування недостатньо виконуються покладені на них повноваження у сфері охорони довкілля. Відсутні дані щодо наявності дозволів на викиди, скиди зворотних вод та спецводокористування деякими підприємствами, зокрема приватними готелями та відпочинковими комплексами, що не дає змоги отримати від них кошти у вигляді екоподатку. Практично на всіх територіях, де протікають річки, є факти несанкціонованого забору піщано-гравійної суміші, однак дієві заходи відповідними посадовими особами органів місцевого самоврядування не вживаються».

Упродовж засідання посадовці постійно повторювали: є консолідована позиція облради, міськради та ОДА у сфері екології. Втім, ця фраза є дуже популярною серед можновладців, бо дає змогу постійно перекладати відповідальність одне на одного. А ось відповіді на питання, коли Прикарпаття вирішить свої екологічні проблеми, громада області наразі не отримала.

Тарас ВОЛОШИН