Вчора, 17 квітня, помер учасник російсько-української війни Юрій Кравчук. Про це повідомила на своїй сторінці депутатка Надвірнянської районної ради Вікторія Пицюк. "Зупинилося серце учасника російсько-української війни, мешканця села Гвізд Надвірнянського району Юрія Павловича Кравчука. Співчуття родині та близьким. Вічна пам'ять душі померлого" Докладніше >>

Володимир Дзундза загинув на війні ще чотири роки тому, але його родина досі бореться за відновлення справедливості. Більше немає Дружина добре пам’ятає той страшний день. Цілу неділю вона не могла додзвонитися до чоловіка – не було зв’язку. У понеділок зв’язок з’явився, але вона інтуїтивно знала, що Володі більше немає. Ліліана прийшла вранці на Докладніше >>

На Франківщині далеко не одна сім’я загиблого бійця так і не отримала ні відповідного офіційного статусу, ні одноразової грошової допомоги від держави. А все тому, що причиною смерті назвали самостріл. Декотрі родичі категорично не згідні з цим висновком і вже не один рік добиваються правди. Підкреслено «самогубство» «Я знаю, що він не вбивав себе Докладніше >>

Побратими пророкували цьому юнаку блискавичне майбутнє бойового командира. Але боєць Іван Іванків з Богородчанщини встиг стати лише командиром танка. Хлопець відсвяткував своє 20-ліття і через два місяці загинув. Рідні і волонтери досі не вірять в офіційну причину його смерті. На надмогильному пам’ятнику фото дуже юного хлопчини, зовсім дитяче об Докладніше >>

Простий чолов’яга з Рогатинщини планував просто доставляти все необхідне на фронт, а потрапив з автоматом у саму вирву війни. Свої пів століття святкував під вибухи, і одного дня серце більше не мало куди вмістити ту війну – збільшилося аж на всю грудну клітку. Він багато разів телефонував додому просто з поля бою – прощався: «Не знаю, чи ще коли Докладніше >>

Коли тіло коломийського бійця Олександра Мельника клали у землю, його маленький синочок Ян думав, що то похорон якогось чужого дядька. Через три дні малому таки розповіли: тато мусив піти на небо, щоб допомагати Богові боротися зі злом. Хлопчина ще довго не міг зрозуміти, чому на тому небі немає телефону, аби він міг бодай ще раз почути татковий г Докладніше >>

Шостого вересня у зоні проведення ООС на Луганщині загинув український військовий – 50-річний Тарас Кубійович з Городенківщини. Смерть воїна – це завжди трагедія, але цей випадок сколихнув Прикарпаття. Атовець став першою офіційною жертвою ворожого обстрілу під час так званого «всеохопного перемир’я» Зеленського. Хочеш миру – готуйся до війни З оп Докладніше >>

Незадовго до війни він примирився з Богом, а потім, вже воюючи на фронті, задумав відкрити у своєму місті церкву. Але спершу мав перемогти загарбника. У легендарний батальйон імені Джохара Дудаєва брали далеко не кожного. А бурштинського добровольця Вадима Савчака одразу взяли. Він виявився талановитим розвідником, під час розвідки й загинув. Бі Докладніше >>

Він мав повернутися з війни і вдруге одружитися зі своєю жінкою. Не вернувся – жінка стала вдовою. Прикарпатський військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади Ігор Денисів вивіз із поля бою не одну сотню поранених і загиблих вояків, а себе витягнути з пекла війни не зміг. У ніч перед загибеллю зателефонував дружині: «Тут дуже стріляють. Не Докладніше >>

Людина із золотими руками і відважним серцем. На фронті повоював менше місяця, коли ворожий осколок відібрав у нього життя. Боєць 24-ї механізованої бригади Андрій Білоус із Рогатинщини мріяв про велику успішну ферму, але війна внесла корективи у життєві плани. Після загибелі батька син Андрійко, який був молодшим сином у сім’ї, ще довго не давав м Докладніше >>

Він мав прийти на перше причастя до своєї донечки, але за кілька днів до того бійця не стало. Івано-франківський воїн Сергій Гундер із позивним Татарин часто віджартовувався, що його кулі не беруть. Але того дня щось пішло не так. У ніч перед його загибеллю донечці наснився сон. Вона бавилася біля річки, кидала камінчики… Раптом підійшов якийсь Докладніше >>

«Куля – дура, я – придурок, тому ми ніколи не зустрінемося», – часто любив жартувати івано-франківський розвідник, майор Віталій Кузнєцов із позивним Кузя. Вони й справді не зустрілися, але бійця підвело серце. Дружині він обіцяв назавжди повернутися додому, коли випаде перший сніг. Розвідник помер 21 листопада, на свято Архистратига Михаїла – небе Докладніше >>

Кохання втратив, а війну знайшов. Він здійснив свою дитячу мрію і загинув. Прикарпатський боєць Олександр Кармільчик із позивним «Ведмідь» лише два тижні встиг повоювати. А мама так і не побачила його в труні. Без голови «У той день якраз була наша зміна. Ми обоє заступали на ніч. Ще так багато тоді нажартувалися, – пригадує боєць Василь Іван Докладніше >>

Коли вбитого на війні Юрія Головченка привезли до рідної хати, горіх на подвір’ї почав плакати – з гілок крапала вода. Дивувалися люди, а природа плакала... Юрій Головченко – солдат 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 13 жовтня 2017 року у районі с. Новоолександрівка на Луганщині від кулі ворожого снайпера. Йому було 39 років. П Докладніше >>

Вибрав собі таку професію, щоб віддати життя за Україну. Про прикарпатського бійця Петра Остап’юка всі відгукуються дуже тепло – талановитий спортсмен, добряк, серйозний, спокійний та справедливий, роботи коло хати не цурався, ходив до церкви і організовував піші прощі, обожнював гори, свою сім’ю і землю. Ось тільки в коханні не щастило. «Наш син б Докладніше >>

Чергова історія ще одної згорьованої прикарпатської сім’ї, в якої війна забрала найдорожче. Атовець з Верховинщини Дмитро Пацино на фронті побув трохи більше тижня. Далі біда – його змолов Іловайський котел. Доля іноді злісно жартує – хлопець народився у Росії й від рук росіян і загинув. Його поховали у рідному селі, що високо в горах. Цвинтар на с Докладніше >>

Удень присягнув Батьківщині, а вночі злетів на небеса. Через три тижні мав одружитися. Вже й обручку купив для коханої. Він таки надягнув нареченій перстень. Але уві сні. Івано-франківський морпіх Андрій Барасюк пробув у зоні АТО лише чотири місяці, але за цей час встиг здобути славетний чорний берет із кокардою. Життя на життя «… Я ніколи не Докладніше >>

14 вересня у Чернієві поховали учасника АТО Івана Деркача.  Військовий передчасно пішов з життя 11 вересня, перебуваючи на ротації у зоні АТО в районі Станиці Луганської на Луганщині. Поховали захисника України на місцевому кладовищі, інформує “Дзеркало Коломиї“. Іван Деркач народився 8 липня 1966 року в Чернієві, що на Тисмениччині. Був учасник Докладніше >>