Якихось 110 років тому, коли в Каратах ще не було збудовано туристичних баз та гірськолижних курортів, першопрохідці лижного спорту діставалися до Ворохти потягом і впродовж короткого світлового дня здійснювали виснажливу мандрівку, щоб наприкінці її відчути насолоду від двокілометрового спуску гірськими схилами до Яблуниці. На початку ХХ століття лижний спорт і туризм у Карпатах були ще Докладніше >>

Наприкінці ХІХ століття на тодішній околиці міста в межиріччі Бистриць з’явився комплекс споруд, в яких розмістився 33-й полк польових гармат цісарсько-королівської армії Австро-Угорщини. Про присутність у місті артилеристів часом нагадували відлуння стрільб, які відбувалися за Дубровою (тепер територія міського парку імені Шевченка, – авт.) в напрямку села Радча. Гуркіт гармат лякав  мешканців Станиславова (тепер – Докладніше >>

На початку ХХ століття у місті Станиславові (тепер Івано-Франківськ) з’явився розкішний за тогочасними мірками торгово-розважальний центр, який у вигляді популярного тоді пасажу (критого проходу між будинками) спорудили брати Ігнацій та Давид Гартенберги, нафтові магнати з Дрогобича. У кам’яницях, які були навколо пасажу, розмістилися десятки орендаторів, які займалися торгівлею, тримали кав’ярні та, як свідчать оголошення у Докладніше >>

110 років тому у місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) відкрилася аптека «Під ангелом», в якій продавали дешеву копію швейцарського сиропу «Сіролін» – популярних та ефективних ліків від кашлю. Відкриття нової аптеки на початку жовтня 1910 року для тогочасного міста було визначною подією: закладів, у яких можна було придбати ліки, в старому Станиславові не було так Докладніше >>

Багато хто з франківців пригадує, що мером Івано-Франківська не завжди був нинішній міський голова Руслан Марцінків. Ще десять років тому, коли в місті головував Віктор Анушкевичус, на вулиці Грюнвальдській, чомусь біля пам’ятника діячам ЗУНР, відбулися святкування з приводу 600-річчя перемоги в однойменній з вулицею Грюнвальдській битві, в якій у 1410 році польсько-литовсько-руські війська розбили Тевтонський Докладніше >>

Її знали як Ельжбету Ганус – вона ж пані докторова Хідвегі, пані Єлезік, графиня Корнелія Свейніч та ще декілька вигаданих прізвищ. Іванофранківці, які живуть у місті хоча б десять останніх років, мали б пам’ятати історію петрилівського самозванця – 53-річного чолов’яги з наддністрянського села на Тлумаччині, який видавав себе за радника або заступника глави Адміністрації президента Докладніше >>

Наприкінці серпня 1910 року, коли трапилася ця історія, Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) був невеликим містом, поява в якому чужинців відразу впадала у вічі, особливо поліційним агентам, які мали звичку тоді пантрувати на вокзалі, насамперед у час прибуття потягів. Якщо тепер поліцаї довкола вокзалу переважно ганяють різних приблуд ромської національності і місцевих безхатьків, то у той Докладніше >>

10 липня 1910 року в Яремчі відбулося урочисте освячення новозбудованого костелу – псевдоготичного шпилястого храму, виконаного в модному у той час закопанському стилі. Ця споруда понад тридцять років прикрашала містечко, яке вже тоді вважалося столицею тутешніх курортів. “Одна з найгарніших і найбільш відвідуваних курортних місцевостей східної Галичини Яремче, розташована в східних Бескидах, біля самого угорського Докладніше >>

110 років тому готель у Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) на три дні став резиденцією для монаршої особи, нащадка правителів Великого Тосканського герцогства на півночі Італії та родича імператора Австро-Угорщини. У четвер, 9 червня 1910 року, на залізничному вокзалі Станиславова урочисто зустрічали одного з членів монаршої родини Габсбурґів – архикнязя (ерцгерцога) Леопольда Сальватора Австрійсько-Тосканського. На прибуття Докладніше >>