110 років тому у місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) відкрилася аптека «Під ангелом», в якій продавали дешеву копію швейцарського сиропу «Сіролін» – популярних та ефективних ліків від кашлю.
Відкриття нової аптеки на початку жовтня 1910 року для тогочасного міста було визначною подією: закладів, у яких можна було придбати ліки, в старому Станиславові не було так багато, як в сучасному Івано-Франківську. Усі аптеки у місті можна було буквально перерахувати на пальцях однієї руки.
Як повідомляла тодішня газета Kurjer Stanislawowski, нововідкрита аптека на вулиці Собєського, 30 (тепер – аптека на Січових Стрільців, 26) фармацевта Казимира Арматиса стала лише п’ятим таким закладом у цілому місті.
За давньою традицією, яку згодом успішно продовжив нинішній мер міста Руслан Марцінків в івано-франківському ліфті, приміщення нової аптеки було освячене. 8 жовтня 1910 року цей чин здійснив місцевий парох, багаторічний настоятель станиславівської колегіати Юзеф Пяскевич.
Тоді ж на вітрині нововідкритого закладу з’явилася його емблема, на якій було зображено юного ангела у шаленому леті, що несе у своїх руках якийсь кубок, очевидно, заповнений всілякими цілющими зіллями та препаратами. Аптека, відповідно, отримала назву «Під ангелом».
«Нова аптека, що має емблему «Під ангелом», розташувалася на вулиці Собеського, навпроти головного поштового відділення. Приміщення нової аптеки зручні, просторі та доступні, тож пан Арматис, який уже завоював довіру громади, може розраховувати на її підтримку. З нагоди благословення своєї аптеки пан Арматис пожертвував магістрату 100 корон (близько 10 тисяч гривень за нинішніми мірками, – авт.) для нужденних, незалежно від віросповідання», – писала про цю подію тогочасна газета.
З давнім розписом на вітрині, як згадували свого часу краєзнавці Михайло Головатий та Наталія Храбатин, виникла комічна ситуація у 1960-х роках. Під час ремонту аптеки, коли зі скла змили всі пізніші нашарування, раптом на ньому проступило зображення летючого ангела, що заіскрилося під променями сонця.
Серед тогочасних мешканців міста мало хто вже міг пригадати справжнє призначення цього малюнка, тож надмірно екзальтовані віруючі городяни, яких не бракувало в усі часи, сприйняли його за чудотворний образ і спробували навіть зробити його предметом поклоніння. Надалі колишня аптечна оздоба стала експонатом місцевого музею історії релігії та атеїзму, а після його ліквідації перебуває в фондах Краєзнавчого музею.
Давніші ж мешканці Станиславова одразу б впізнали цього ангелика, адже він не тільки прикрашав приміщення аптеки, але й був зображений на охоронній марці ліків, які виготовлялися у «Під ангелом». Треба зауважити, що найчастіше у тогочасних аптеках продавали саме препарати власного приготування. Власне тому, мабуть, цих закладів не було тоді так багато – на відміну від теперішніх, тогочасні аптекарі насамперед були кваліфікованими фармацевтами, а вже потім – продавцями.
Як відомо з опублікованої в тогочасній пресі реклами, аптека «Під ангелом» заманювала покупців дешевими цінами на ті препарати, які були популярними, але дуже дорогими. Виготовляли їх у власній лабораторії та під власною торговою маркою.
Скажімо, «Бальзам Арматиса» рекламувався як дієвий засіб при нападах ревматизму та невралгії і коштував всього 80 гелерів (близько 80 гривень на нинішні ціни, – авт.). А так званий «Сироп Арматиса» від кашлю був прямим конкурентом популярних тоді ліків «Сіролін», які у 1898 році розпочала випускати швейцарська компанія Roche. Цей сироп містив речовину тіокол, отриману зі смоли хвойних дерев, і ефективно лікував різні хвороби органів дихання.
Оскільки хвойних дерев на Прикарпатті ніколи не бракувало, так само, як і, виявляється, добрих хіміків, то невдовзі аптека «Під ангелом» почала рекламувати свій цілющий сироп при хворобах легень, від кашлю, катару, коклюшу та грипу, який можна було придбати «замість дорогої сіруліни за лікарським рецептом всього за 1,80 корони (близько 180 грн на тепер, – авт.)».
У рекламі було зазначено, що цей сироп отримав схвалення на лікарсько-промисловій комісії, від Спілки лікарів та фізикату (тогочасного департаменту охорони здоров’я, – авт.) міста Станиславова. Номер ліцензії чи патенту не вказувався, однак наголошувалося, що в складі препарату є тимол – бактерицидна речовина, отримана із трави чебрецю. Очевидно, це було щось схоже на відомий тепер «Пертусин»…
Багато зі старих станиславівських аптек не збереглося до нашого часу. Зокрема, сумна доля спіткала одну із найстаріших – аптеку Альфреда Байля, яка містилася на площі Ринок, 4. У 2001 році при побудові багатоповерхівки фірмою «Надія» будинок аптеки знесли як такий, що не підлягає реконструкції. Таким чином, найстаріша чинна міська аптека, яка часом заснування сягала 1777 року, а на площі Ринок знаходилася від XIX століття, зникла назавжди.
Окрім приміщення колишньої аптеки «Під ангелом», до сьогодні також збереглася колишня аптека «Під зіркою» по вул. Петра Скарги (тепер – вул. Василіянок), в якій досі продають лікарські препарати.
Богдан СКАВРОН