Ще взимку франківець Артур Коцан грав у футбол, багато працював у своїй кав’ярні і мав  бороду. Та зараз його життя стало догори дриґом. За плечима уже п’ять хіміотерапій, десятки аналізів і гора дорогих медикаментів. Тепер хлопчина найбільше думає про час.

 «Відкупися або пострижися» – такий челендж у соцмережі запустили друзі Артура Коцана. Хлопцеві 24 роки, і останніх чотири місяці він бореться з раком. Діагноз: «Саркома м’яких тканин лівого стегна. Метастазування легень. Стадія четверта».

Йому потрібні кошти. Скільки? Навіть лікарі не вказують конкретної суми.

За плечима Артура п’ять курсів хіміотерапії. Родина вже витратила понад 400 тисяч гривень.

«Як йому допоможе те, що ти поголишся налисо? Тільки те, що це приверне увагу і допоможе зібрати кошти, – йдеться у повідомленні. – Ми розраховуємо на єдність. Умови: відгукнися, попрощайся зі своїм волоссям та скидай на рахунок довільну суму, зніми це на камеру та розмісти відео у мережі. Або

ж просто відкупися сумою в 150 грн. Кинь виклик далі трьом друзям».

Люди відгукнулися, тим паче в Артура дуже багато знайомих. У мережі вже опублікували не одне відео, де хлопці або зістригають свою шевелюру, або звітують про надіслані гроші і передають естафету далі зі словами підтримки: «Артуре, пам’ятай, ти не один».

Тут лікують наосліп

За освітою Артур – реабілітолог, ще в університеті розпочав власну справу – відкрив невеличку кав’ярню. Довгий час професійно займався футболом, грав за різні обласні команди.

Саме під час футболу все і почалося. Було тренування, Артур надірвав собі ногу. Принаймні думав, що надірвав, бо ж з’явився величезний синець. Боліло добряче, але спортсмен уже звик до різних незначних забоїв. Тим паче на УЗД нічого не виявили.

Синець зійшов, але набряк лишився. Хлопець ще раз зробив УЗД. «Ніколи не забуду, як під час дослідження мінялося обличчя лікарки, – розповідає Артур. – Вона схопилася за голову і хвилин п’ять мовчала. А тоді тихо сказала: «Пробачте, що першого разу не побачила».

Хлопець не одразу зрозумів, що злоякісне новоутворення – це про ракову пухлину. Каже, що цілковито усвідомив це і прийняв, певно, десь аж після другої хіміотерапії. Схуднув на 10 кілограмів – через нерви.

Звідки взялася пухлина і чому так швидко прогресувала, ніхто досі не може пояснити. Артура лікують у Києві. У випадку такої стадії хвороби, як у нього, фахівці порекомендували лишатися в столиці. Бо є шанс одужати.

Недавно хлопцеві зробили тест на ДНК пухлини, який коштував 120 тисяч гривень. Результат має прийти аж із США. Тест дасть можливість підібрати точне лікування.

«120 тисяч – це багато, але для тих, хто заходить у таку хворобу, як рак, це смішні гроші, – розповідає Артур. – Гроші потрібні весь час і всюди. Пам’ятаю, як приходив у державну клініку в столиці, аби терміново зробити біопсію. Медик сказав, що треба купити голки, бо в нього немає. Але він мав. Голка коштувала три тисячі гривень. Купувати треба було не в аптеці, а в того медика. Часу на з’ясування правди не було, кожна хвилина – на вагу золота. А ще в Києві перед тим, як зайти в будь-яку клініку на якесь обстеження чи просто на аналіз, треба зробити ПЛР-тест, тест на антитіла – словом, цілий пакет, який коштує кілька тисяч гривень. Інакше не пустять на поріг клініки. І всі люди роблять, бо хочуть жити».

До речі, тест на ДНК пухлини хлопцеві зробили лише після того, як почали лікування. Чому вийшло все догори дриґом? Лікар пояснив, що не розповів про цей тест з самого початку, бо думав, Артур і так не згодиться його оплатити. Більшість хворих відмовляються, бо це дуже дорого. Взагалі медик хлопцю трапився досить відвертий, одразу попередив: «Тут лікують наосліп».

 

Нема права здатися

Останніх кілька місяців Артур майже постійно в хаті, спершу його мордував сильний біль у нозі, тому він весь час лежав. Тепер потроху ходить, гуляє коло дому. Спортсмен не звик до такої пасивності, ніяк не може адаптуватися.

Протягом усього інтерв’ю Артур часто всміхається. Каже, що немає сенсу впадати в депресію – це нічого не міняє, лише гірше робить. Але в голові роються мільярди думок. Спершу картав себе, чому ретельніше не дбав про своє здоров’я і не робив регулярних профілактичних обстежень.

«А взагалі я думаю про час, – усміхається Артур. – Той, що був втрачений, і той, який я ще матиму. Лиш зараз розумію, наскільки добре я жив і насправді не мав жодних проблем. Коли одужаю, не хочу нічого міняти в своєму житті, ось тільки буду більше цінувати все».

Хлопець каже: коли бачиш, як багато людей стає тобі на підтримку, то розумієш, що просто не маєш права здатися.

Наталя МОСТОВА

Реквізити для допомоги: номер карти Монобанку 5375 4141 2919 9583 (Артур Коцан).