Ярослава ТКАЧУК: «Професіоналом своєї справи ти можеш стати тільки в одному музеї, якому присвятиш все своє життя»

Ярослава Ткачук – генеральний директор Національного музею Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у Коломиї. Її життєвий шлях ще з дитинства визначили непримітні для ока знаки долі. Тому вона переконалася, що ангел бере людину за руку і веде її за покликанням. Хотіла бути журналісткою Народилася пані Ярослава в с. Березово на Закарпатті серед прекрасної природи, яка Докладніше >>

Відповідальна за талант

Майстриня з Рожнятівщини сіє жито і виготовляє з нього унікальні вироби 45-річна педагогиня Юлія Вікторівна Чічак з Небилова, що на Рожнятівщині, добре знає, що таке захоплення. Вона володіє технікою плетіння з соломи вже багато років, облаштувала солом’яними виробами кімнату у Небилівському ліцеї й охоче передає своє вміння школярам, які відвідують гурток. Згуртувати дітей У навчальному Докладніше >>

Володимир ЛУКАНЬ: «Ікона на склі – як вікно у той світ, коли святі на нас дивляться з іншого боку»

Володимир Лукань – випускник Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівська академія мистецтв), доцент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації ім. М. Фіґоля Навчально-наукового інституту мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника, лауреат обласної премії ім. Митрополита Андрея Шептицького та Патріарха Володимира Романюка. У його доробку понад 50 мистецтвознавчих наукових праць, 2006 року був визнаний найкращим науковцем Прикарпаття. Докладніше >>

“Маленькі бойки”: діти, які бережуть українську пісню

У селищі Перегінському, що на Рожнятівщині, ще у часи СРСР був створений дитячий зразковий фольклорно-етнографічний ансамбль “Маленькі бойки”. Минули десятиліття, а колектив функціонує і нині. У наші дні ансамбль виступає перед президентами, отримує численні перемоги та визнання на всеукраїнських та міжнародних фестивалях і навіть бере участь у телевізійних проєктах. Творчість несе історію У 1988 році Докладніше >>

Справа не лише в грошах: вуличні музиканти Франківська – хто вони?

Вулична музика дає право на помилку і на імпровізацію, а вулична аудиторія – винятково чесна: якщо ти граєш погано, тобі про це точно скажуть. У Франківську вже звикли до вуличних музикантів, називають їх душею міста. Скрипаль 25-річний скрипаль Андрій Дмитренко ще на другому курсі більше не хотів просити грошей у батьків і вийшов на вулицю Докладніше >>

Іван МОНОЛАТІЙ: «В України немає іншого шляху, як стати європейською державою»

Іван Монолатій – кандидат історичних наук, доктор політичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України. Цьогорічний лауреат обласної премії ім. В. Стефаника та міської премії ім. І. Франка. Випускник історичного факультету Прикарпатського університету та філософського факультету Українського вільного університету в Мюнхені. Нагороджений відзнакою Президента України – Хрестом Івана Мазепи – за вагомий особистий внесок Докладніше >>

Василь ІВАНОЧКО: «Мені не пасує здаватися»

Василь Іваночко – учасник «Студентського братства», пластун-сеньйор, видавець. Виріс у мистецькій родині, в дитинстві мріяв бути художником. Часто уявляв, як ходить по горах з етюдником. І коли випускник художньо-графічного факультету тоді ще педагогічного інституту почав працювати вчителем малювання та креслення у Микуличинській загальноосвітній школі, то здавалося, що його мрія майже збулася. Гірська ідилія «Мені там Докладніше >>

Богдан ГУБАЛЬ: «Моє творче кредо – «Вічний рух і одна мить»

Богдан Губаль – заслужений діяч мистецтв України, знаний майстер художнього текстилю. Автор понад двох десятків раціоналізаторських винаходів у галузі дизайну інтер’єру, меблів та розпису тканини. Його роботи прикрашають приватні колекції в Польщі, Німеччині, Австрії, Ізраїлі, Великобританії, США та Канаді. Творчі здобутки відзначені преміями ім. В. Стефаника, ім. І. Вагилевича, ім. Я. Лукавецького та ім. І. Рєпіна. У 2007 р. нагороджений Докладніше >>

«А ви робите делікатні знімочки?»: фото ню замість психотерапії

Фотографувати голих людей може кожен, а жанр ню – то мистецтво. Це геть не «прийшла, роздягнулася, сфотографувалася і пішла». Світлини ню – вже давно не диковинка, до того ж, це ще й дієва психотерапія. Мистецтво і непотріб «Як ти змушуєш їх роздягатися?» – часто запитують фотографи-початківці. Фотографиня Яна Стефанишин завжди просто сміється, коли чує це. Докладніше >>

Власта ВЛАСЕНКО: «Діалект сам по собі – потужна, аж майже первісна енергетика»

У 2016 році Власта Власенко з’явилася в Івано-Франківську стрімко й голосно: всеукраїнська премія ім. Бориса Нечерди, книга поезій «Зґарди» і презентація в Театрі ляльок. Початок: Богдана Ковалюк Власта Власенко, вона ж – Богдана Ковалюк, вона ж – Дана Лундяк, живе в Надвірній, але народилася в с. Молодьків Надвірнянського району. Випускниця Молодьківської восьмирічки, Солотвинської середньої школи Докладніше >>

Про Бога віршами: Віра Багірова

На оповіданнях та віршах відомої прикарпатської письменниці Віри Багірової виросло не одне покоління українців. За плечима авторки – 50 років творчої діяльності і 48 книжок для дорослих та дітей. Головне їхнє завдання – прищепити та розвинути моральні й християнські цінності у читача. Пів століття творчості Віра Багірова – письменниця, поетеса, прозаїк, журналіст. Член національної Спілки Докладніше >>

Бути письменником

3 березня у світі відзначають День письменника. Професія нелегка, багатогранна і заслуговує поваги. Саме тому і був створений Всесвітній день письменника. Його святкування ініціював ПЕН-клуб – правозахисна організація, що об’єднує письменників, які працюють у різних жанрах літератури.У цей день своє професійне свято відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та Докладніше >>

Андрій ЄФІМЕНКО: «У місті знищують будівлі, які, може, й не мають статусу пам’яток, але є цікавими та неповторними»

Андрій Єфіменко – дизайнер, художник, у своїй особі поєднав схід і захід України. Його творчість виросла з двох джерел – з луганського дитинства, в якому був дідів досконало оздоблений гуцульською різьбою письмовий набір, що змалку привертав увагу і запав у душу, і з опришівських візитів під Івано-Франківськ до іншого діда, який, бачачи, що онук тягнеться Докладніше >>

Родина Гутів: вміти бачити красу в деталях

У Солотвині, на хуторі, який місцеві жителі називають Заріччям, проживає сім’я, яка опанувала різноманітні види мистецтва. На стінах їхнього будинку висять вирізьблені вироби, картини із засушених квітів та листочків, мініатюри, розписана тканина і виткані килимки. На печі лежать різноманітні камінчики, а на полицях – авторські збірки віршів та зібрані у папки малюнки онуків. Сергій та Докладніше >>

Ростислав КОТЕРЛІН: «Поки ти є – є час, коли тебе немає – немає і часу» – це девіз мого життя»

Ростислав Котерлін – один із найактивніших діячів «станіславського феномена», організатор і учасник практично всіх програм та проєктів сучасного мистецтва з дев’яностих років. Його роботи частіше можна бачити в Києві, аніж в рідному Івано-Франківську. Рафінована загадковість полотен, парадоксальність об’єктів, абсурдність фотосюжетів – вже давно впізнавані авторські ходи, що не залишають байдужими тих, хто шукає відповіді на Докладніше >>

Олена РУБАНОВСЬКА: «У дитинстві я переймалася зовсім не дитячим питанням: що від мене залишиться у вічності?»

Художниця, дизайнерка книжок та жіночих прикрас Олена Рубановська в дитинстві не так мріяла про якусь конкретну професію, як переймалася зовсім не дитячим питанням, що від неї залишиться у вічності. Тепер їй з цього трохи смішно, але тоді це було неймовірно важливо. Проблема вирішилася за допомогою батьків, які віддали доньку в музичну школу, бо всі її Докладніше >>

Ігор РОП’ЯНИК: «Я прагну, аби люди, споглядаючи мої полотна, бачили красу світу і ставали добрішими»

Справжнє доросле захоплення мистецтвом у Ігоря Роп’яника почалося в десять років, коли йому подарували фотоапарат. Почав багато фотографувати, особливо друзів та однокласників, тепер ці світлини, яким понад 50 років, для митця особливо цінні. У старших класах Ігор захотів бути актором, і це, мабуть, не дивно, бо народився та ріс у мистецькій родині: мама була танцюристкою, Докладніше >>

Іванна ЧЕРВІНСЬКА: «Любов до мови не виникає зненацька, вона зростає разом із людиною ще з колиски»

До Дня святого Миколая діти отримали альбом колискових від етноспівачки Іванки Червінської з Коломийщини. Ще у 2016 році, на проєкті «Голос країни», її назвали карпатською мавкою. Іванна вважає, що колискові зникають із побуту українців через мультикультурний вплив, якого сьогодні зазнає кожна країна у світі. Тож співачка хоче привернути увагу до рідної культурної спадщини, яка є Докладніше >>

Марина НІКОНОРОВА: «Маю ангела-охоронця, який підкидає в потрібний момент людей і події»

Бабуся Марини Ніконорової – архітектора за фахом, дружини відомого художника Едуарда Ніконорова та авторки ексклюзивних ляльок, казала, що внучка в дитинстві хотіла бути або балериною, або лікарем, як мама, або просто вискочити заміж. І, мабуть, Марина таки просто вискочила заміж, хоч закінчила архітектурний факультет Київського художнього інституту. Правда, процесі навчання, зрозуміла, що архітектура – не Докладніше >>

Наталія ДОСКАЛЮК: «Прийшла сюди після інституту і збираюся працювати, скільки Бог дасть»

Наталія Доскалюк – завідувачка науково-методичного відділу Музею мистецтв Прикарпаття. Народилася в сім’ї, де ніхто не мав жодного стосунку до мистецтва, – у родині медиків, і все йшло до того, що Наталя продовжить цю традицію. У них вдома не було жодної картини. Зате дівчинка з батьками часто приходила в гості до татової родини в польське помешкання Докладніше >>