Бути письменником і культуртрегером Володимиру Єшкілєву, мабуть, судилося долею, навіть попри осяяння в дитячому віці в абсолютно невідповідному для такого акту місці (чи, навпаки, навіть дуже відповідному, заплескали би в долоні постмодерністи) – в овочевому магазині на розі вулиць Січових Стрільців і теперішньої Чорновола, серед моркви і капусти. Як наслідок, він у семирічному віці написав Докладніше >>
Її творча доля остаточно вирішилася після дев’ятого класу, коли юна художниця вступила до тодішнього Косівського технікуму народних художніх промислів. Тепер Оксана Бейлах – кандидатка мистецтвознавства з дизайну, доцентка кафедри дизайну і теорії мистецтва Інституту мистецтв ПНУ ім. Василя Стефаника, член Національної спілки художників України, лауреатка премії ім. Ярослава Лукавецького у номінації «Дизайн» за популяризацію народних Докладніше >>
Таня П’янкова змалку хотіла бути журналісткою і просто не бачила себе в іншій професії, але вибрала філологію – оптимальний компроміс між мрією та життєвими обставинами. Вступила за державним замовленням до Прикарпатського національного університету, вчилася легко, хоч навчання виявилося трохи іншим, ніж уявлялося. Вже на п’ятому курсі знала, що не буде вчителькою, бо з четвертого курсу Докладніше >>
Як це – все свідоме життя мати справу з прекрасним, яке зникає чи може зникнути? Бути архітектором-реставратором і все робити для того, щоб зберегти, а потім наважитись піти до магістрату та створити відділ з охорони пам’яток міста… А все почалося з того, що Ігор трохи малював у дитинстві, зрештою, як всі діти. Його батько був Докладніше >>
У бібліотеці Івано-Франківської Академії Івана Золотоустого зберігаються майже три тисячі унікальних стародруків – із колекції митрополита Андрея Шептицького, яку він свого часу передав духовенству Станиславова. Декотрим із цих старовинних видань понад пів тисячоліття, а вартість багатьох із них може вимірюватися сотнями тисяч доларів. Припускають, тут є навіть Острозька Біблія. Дещиця, що лишилася Бібліотека Академії Івана Докладніше >>
Володимир Мулик малював змалечку. Він дотепер пам’ятає своє велике здивування, коли пішов у дитячий садок і там з’ясувалося, що не всі діти вміють малювати. Бо був певний, що з таким вмінням народжується кожна людина. А потім, коли в шість років потрапив до типової радянської багатоповерхівки, то не менше здивування в нього викликав той факт, що Докладніше >>
«Ми можемо протиставити ентропії об’єднання через мистецтво і вміння не боятися зазирати в самих себе», – Всеволод Бажалук Його юність припала на кінець 1980-х – початок 1990-х років, і це були благословенні часи: бієнале «Імпреза-89», безтурботна атмосфера молодості, і Всеволод Бажалук – студент івано-франківського Інституту нафти і газу, бізнеси, що починалися і розпадалися, а паралельно з Докладніше >>
Зростати у родині дисидента-художника, якого маленьким разом з батьками та іншими чотирма братами і сестрами було виселено до Сибіру, бо дід, мер одного з містечок, не хотів коритися радянській окупації. Змалечку перебувати у творчій атмосфері, перечитати з батькової бібліотеки всі книжки про знаменитих художників, переглянути всі репродукції їхніх відомих робіт. Пережити разом зі своєю країною Докладніше >>
Ольга Деркачова – викладачка франківського вишу, письменниця, волонтерка. Віднедавна вона ще й кавалер Ордену княгині Ольги ІІІ ступеня. «Галицький кореспондент» поговорив з Ольгою про нагороди, книги і справи, якими вона займається поза роботою. – Ольго, розкажи про нагороду від президента України. Тяжко стати кавалером? Мене висував Прикарпатський університет до нагородження ще у той період, коли Докладніше >>
Івано-Франківщина змушена вчитися відзначати свята та проводити фестивалі у режимі онлайн. Цьогоріч свій день народження Івано-Франківськ відсвяткував у гаджетах. Замість великої сцени – трансляції у соцмережах, замість тепла біля вогнища ковалів – запис відео, замість гучних натовпів – поодинокі люди в захисних масках. Як в умовах карантину Прикарпаття намагається не втратити звання фестивального краю, з’ясовував Докладніше >>
«Мишасько і розгардіяш» – книга, яка рекомендована Академією безжурних наук при Міністерстві дитячих питань та дрібничок. Принаймні так переконує її автор В’ячеслав Купрієнко – військовий родом із Луганщини, волонтер АТО, бард, письменник і музикант. Днями він презентував свою дитячу книгу у Франківську та області. «Привіт, дітки! Я приїхав із Мишаськом, і ми разом з вами Докладніше >>
Багато прикарпатців розкидані по всьому світу. Вони кажуть, що відзначення зимових свят в інших країнах суттєво відрізняється від того, як звикли це робити на Франківщині. Новий рік мало де святкують, Різдво майже всюди відзначають помпезно, нарядні ялинки подекуди не дочікують навіть до 31 грудня, в деяких країнах їх узагалі можна купити лише з-під прилавка, а Докладніше >>
У центрі Івано-Франківська, недалеко від головної ялинки міста, облаштували живу шопку. У мерії вирішили, що справжні вівці біля ясел стануть окрасою різдвяних свят, проте зоозахисники вважають по-іншому. Тварини в центрі: добре чи погано Івано-Франківськ має реноме міста, в якому активно протидіють спробам жорстокого поводження з тваринами. Тут відбувалися акції проти виступів заїжджих цирків із дресирувальниками Докладніше >>
З давніх-давен в Україні колядували діти і дорослі. У давніх колядках і щедрівках народ возвеличував добробут і врожайність, злагоду і щастя в родині, тобто те, про що мріяв. Поетика колядок і щедрівок, без сумніву, своєрідна. Досліджуючи ідейно-художню структуру колядок і щедрівок, завжди звертаєш увагу не лише на змістову модифікацію, а й на образний світ цих Докладніше >>
Археологічна експедиція Клубу галицьких інтелігентів цього сезону зафіксувала близько 80 давніх поселень з точною прив’язкою до карти. У майбутньому тут можуть бути створені музеї під відкритим небом, відвідувачі яких дізнаються про історію цих місць від кам’яного віку до середньовічної Русі. Активісти, які об’єдналися в Клуб галицьких інтелігентів імені Богдана Лепкого, уже не перший сезон проводять Докладніше >>
Побачити «допотопних» тварин Льодовикового періоду – волохатих носорогів та мамонтів, ба, навіть доторкнутися до них могли минулих вихідних всі охочі на фестивалі «ТопіаріАрт-Рауд» у селі Старуня Богородчанського району. Організатори кажуть, що фестиваль відвідали 15 тисяч осіб. Побували на ньому і журналісти «Галицького кореспондента». Рештки носорогів та мамонтів Село Старуня розташоване на правому березі гірської річки Докладніше >>
Проєкт «Наново. Навчання після 45» є спробою знайти якісні рішення для боротьби з трудовою дискримінацією в Івано-Франківську та Калуші. Він складається з чотирьох навчальних програм для людей віком 45+ та 65+. Це базовий курс з ІТ-освіти для тих, хто має початкові навички роботи з комп’ютером, серія майстер-класів з живопису та колажування, серія тренінгів з основ критичного мислення та розпізнавання маніпуляції в рекламі і політиці, а також майстерня столярного ремесла. Докладніше >>
7-8 вересня у Галичі відбувся другий фестиваль історичної реконструкції «Галицьке лицарство». Організатори дивували гостей свята насиченою програмою та різноманіттям локацій. Фестиваль історичної реконструкції «Галицьке лицарство» відбувається на території заповідника «Давній Галич» уже вдруге. Співорганізатор дійства Роман Кобильник, активіст громадської організації «Поступовий гурт франківців», каже, що головне завдання фестивалю – привернути увагу громадськості до славної історії колишньої столиці Галицько-Волинського князівства. Докладніше >>
З розміру «М» до «ХL» – це прекрасно. Цей проєкт не про схуднення, а про те, як полюбити себе і звільнитися від рамок. Днями у фортечній галереї «Бастіон» відкрили фотовиставку «Безмежна», яка триватиме до 22 серпня. На чорно-білих світлинах – жінки з пишними фігурами. На презентацію завітали всі учасниці проєкту, кожна з них уже пройшла свою внутрішню трансформацію. Докладніше >>
В Івано-Франківську знімається повнометражний кінотрилер «Паттерн». «Галицький кореспондент» поспілкувався з його творцями Тарасом Бенюком та Володимиром Єшкілєвим. «Ми проти прилизаного «ідеологічного» мистецтва, провінційних сентиментів та проповідництва. Показуємо те, що є насправді», – зазначили митці. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Палій Юлія
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного