Днями завершилася поїздка делегації Брошнів-Осадської селищної ОТГ, музейних працівників та журналістів по модерних музеях Республіки Польща, що була організована за підтримки Івано-Франківської обласної ради. Поїздка стала можливою у зв’язку з проголошенням Івано-Франківською обласною радою 2020 року Роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті, а також завдяки ініціативності керівництва Брошнів-Осадської селищної ОТГ, що працює над створенням Докладніше >>
Румунія як південна брама Європи
Враження від країни. Вже після перетинання кордону стало зрозуміло, що ми в європейській країні, яка цінує свою національну ідентичність. Попри вікна пробігали доглянуті оселі з обов’язковими красивими брамами, що можуть бути в місцевих мешканців дорожчими за їх житло. Наш автомобіль навіть у найстрімкішій гірській місцевості весь час біг по чудовій дорозі, що нагадувало нам про членство Румунії в Євросоюзі, і лише румунські митники в шапках-вушанках воскрешали в пам’яті наше спільне минуле у соцтаборі. Докладніше >>
Хочемо жити, а не виглядати
Дехто з обізнаних закидає, що їздити в Білорусь не потрібно, бо вона важко притиснута «російським ведмедем». Однак мені вдалося наочно побачити ситуацію в цій нашій країні-сусідці під час поїздки на конференцію, присвячену місцевому самоврядуванню в м. Мінськ (самого місцевого самоврядування в Білорусі практично немає). Докладніше >>
У спогляданні спадщини бабусі-Австро-Угорщини
Сьогодні стало можливим ознайомлюватися з Європою завдяки бюджетним автобусним турам вихідного дня. Якимось дивом такі тури навіть у межах нашої області виходять дорожчими, ніж поїздка за кордон. Не через те, але спробував і я з родиною побачити столиці держави, до якої колись належала як складова частина Східна Галичина, – Відень і Будапешт. Докладніше >>
Арабатська історія, або «дикий Південь»
Влітку вирушили з сім’єю в подорож на Арабатську стрілку. На дорогу закордонну поїздку грошей не мали, але думку тішило те, що відкриємо для себе частину України і кошти не будемо вивозити за кордон. Подорож зразу розпочалася екстремально, бо водій таксі, який віз нас на залізничний вокзал, був сонний, і двічі ми заледве не потрапили в аварію. Далі – вагон-плацкарт… До нас у вагон поїзда «Івано-Франківськ-Генічеськ» із запахом туалету і металу підсідає бабуся – «божа кульбабка» з Енергодара Докладніше >>
Операція «Фоксік»
Поряд з тоннами негативу, який виливають ЗМІ, диванні активісти та загалом провокує російсько-українська війна, соціально-економічна криза та не найкраща влада, трапляються випадки проявів людської порядності, добра і милосердя. Таким є, безумовно, випадок з Фоксіком. Почнемо з того, що в інтернеті з’явилося оголошення про продаж лисиці. Якийсь чоловік продавав за 400 гривень маленьке лисеня для притравки собаками. Вся українська зооспільнота «стала на вуха». Докладніше >>
Громадські організації: в надії на весну
Безумовно, роль громадського сектора в Україні важко переоцінити. Але хочеться зупинитися на тому, що ускладнює чи вихолощує розвиток суспільної активності українців. Перш за все, вже на початку діяльності громадських організацій є низка ускладнень, які пов’язані як з фінансуванням, так і з чинним законодавством. Зокрема, є організації, що десятиліттями існують без юридичної реєстрації Докладніше >>
Івано-Франківськ у контексті нашої успішності та самодостатності
В Івано-Франківську періодично з’являються люди, що керуючись різними мотивами, організовують дискусії на користь повернення чи культивування старої назви міста – Станиславів. Причинами таких ініціатив є: 1) спроби через скандальні заяви привернути до себе увагу громадськості; Докладніше >>
Громадський транспорт в нікуди, або Чи є за кого воювати?
Минулого року міська влада гучно розпочала зміни в роботі громадського транспорту. Спочатку з’явилися фірмові футболки у водіїв, квитки за проїзд, пільгові перевезення для учнів шкіл. Далі заговорили про контроль за переміщенням транспорту через інтернет-ресурси і єдиний квиток. Ще було катання міської влади в ранкових автобусах… Докладніше >>
Невольники розуму
Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли На себе пута. Ми рабами волі стали: На шляху поступу ми лиш каменярі. І. Франко В останні роки відбувається стрімке руйнування престижності та зниження оплати праці людей інтелектуальних професій. Мій найрозумніший пошукач кандидатського ступеня днями заявив: «Їду в Ізраїль на заробітки, на будову». Хлопець має ґрунтовні знання, глибокий аналітичний розум і буде піднімати будівельну галузь Ізраїлю, та ще й у статусі нелегала… Докладніше >>
Чарівний світ H2О
Деколи мені здається, що в минулому житті я мав відношення до ріки чи моря… Не знаю, чому, але до води ставлюся без будь-якого остраху, зовсім не вірю, що вона може завдати шкоди. Яка би не була втома чи розчарування – все забирає вода. Її легкість, бризки хвиль, сонячні зайчики на водному плесі згадуються потім у дощову осінь і холодну зиму, коли в душу хоче закрастися смуток. Якось піймав себе не думці: від кожної річки у мене окремішні відчуття. Докладніше >>
Буковець, де зупиняється час
Нещодавно завдяки Миколі Дебринюку ми потрапили у місце гуцульської сили – село Буковець. Ця подорож до місцевості, що сховала під кронами ялиць і смерек від недобрих очей Терношорську Ладу і Писаний Камінь, була не першою. У 2014 р. завдяки Марійці Гаврилюк ми познайомилися з родиною Дебринюків. Тоді гостро стояло питання визволення Писаного Каменя від недобудованого гнізда Януковича. Докладніше >>
Реформа в професійно-технічній освіті: гроші мають йти за учнем
Цього року центральні органи влади України передали фінансування професійно-технічної освіти на утримання місцевих бюджетів. Безумовно, професійно-технічна освіта потребує нагальних змін, адже в умовах гострої нестачі в країні кваліфікованих робітничих кадрів навчальні заклади продовжують випускати екзотичні на сьогодні професії – конторник, оператор комп’ютерного набору, секретар-друкар і т.д. Докладніше >>
Хотіли як краще, а вийшло…?
Завершилося багатостраждальне голосування за бюджет участі. Зазначу, що «Поступовий гурт франківців» був промоутером запровадження учасницького бюджетування. Так, поступовці взяли участь у навчальній програмі аналітичного центру «Cedos» щодо запровадження бюджету участі, організували круглий стіл спільно з представниками з Києва і Черкас, які поділилися досвідом введення партиципаторного бюджету в містах країни і світу. Докладніше >>
Молодь має сама вибрати найкращу українську книгу
Минулого тижня відбулося засідання книговидачої ради, яка розподіляє кошти на підтримку української книжки. Результатом її роботи багато хто невдоволений, бо виявилося, що письменники рівня Т.Прохаська і О.Деркачової не пройшли рівень відбору, а натомість окремі книги членів комісії набрали більше балів, аніж навіть підбірка творів І.Франка. Докладніше >>
Покручі навколо озера
Міське озеро, яке було штучно створене у 1955 р., останнім часом стало ласим куском для забудовників. Землі навколо нього (згідно з генпланом міста – зелена зона) стрімко обростають фантомами: будівництво біля УТМР, ТСО України та «фізкультурно-оздоровчі» житлові будинки «Вамбуду» є ілюстрацією знищення «цивілізацією забудовників» навколишнього середовища. Докладніше >>
Краків – теж Галичина, або Чому я шаную поляків
Завдяки запрошенню організації «Centropa» в рамках освітнього семінару нещодавно вдалося відвідати м. Краків. Згадаймо собі, що в історичному ракурсі Краків – це теж Галичина, але лише західна її частина. Проте зразу відзначу: зовні (імовірно, і внутрішньо) Краків разюче відрізняється від Івано-Франківська. Докладніше >>
Не пускаймо Старшого Брата в свій розум!
Звільнення О.Галабали з посади заступника голови Івано-Франківської облради стало наслідком фактичного невдоволення її роботою переважної більшості депутатів ради. Спробуємо проаналізувати помилки чи свідомі кроки, які призвели до відставки політика. Докладніше >>
Дякуємо за те, що ми стали кращими
Книговидавничий проект «Схід-Захід» – це об’єднання людей з різних регіонів, різних політичних поглядів, релігійних конфесій у найважчий для країни час засобами художньої літератури. Книговидавничим проектом «Схід-Захід» поступовці прагнули зблизити схід і захід країни та посприяти в тому, щоб Україна отримала свого лауреата Нобелівської премії з літератури. Докладніше >>
Чого бідні – бо дурні, чого дурні – бо бідні
Пишу про нас, а швидше, про ті вади, які заважають українцям стати консолідованою нацією. Звичайно, в офіційному дискурсі домінують розповіді про успішність українців, але чому ж ми так зле живемо? Почнемо з байдужості або, швидше, «української хати скраю». Задля експерименту спробуйте десь у магазинах розміняти велику грошову купюру. Впевнений, що з першого разу це вам не вдасться. Докладніше >>