Володимир Прокопишин

Героя цієї статті ви, безперечно, мали можливість бачити. Якщо хоча б раз ходили «Бастіоном» у неділю, то не могли не помітити чималий гурт дітей біля мольбертів, а серед них їхнього вчителя. Володимир Прокопишин – людина з генами митця і наставника. «Між мільйонами художників треба якось вміти вирізнятися. Художник, як і людина, має свою ДНК, і він повинен створювати власний стиль, за яким його впізнаватимуть», – вважає Володимир.   Докладніше >>

Григорій Сташків

Його майстерня – це його святая святих, його творча келія. Григорій мало кому дозволяє сюди заходити – там, де пишуться ікони, повинна витати винятково чиста енергія. А люди ж різні бувають. «Майстерня – це діалог лише між майстром і його роботою», – усміхається 55-літній івано-франківський іконописець. Каже, що його творчість іде з самого серця, разом із молитвою. Докладніше >>

Іван Харук

Івано-франківський журналіст Іван Харук каже, що вже 10 років має можливість споглядати життя трохи ширше – завдяки благодійній справі, до котрої долучився. Щотижня чоловік разом із однодумцями готують їжу і потім пригощають обідом безхатьків. Доброчинна акція відбувається щосереди біля Художнього музею та в сквері біля вокзалу. Як правило, це гаряча перша страва, салат, канапки. Кожного разу готують аж 60 порцій. Докладніше >>

Богдан Фаштрига

Іноді любов до гір починається зі зламаної ноги. Принаймні так було із Богданом Фаштригою. Цей 27-літній хлопець ніколи не загубиться в горах. І не тому, що виріс серед цих велетнів – у Яремче. А тому, що змалку обожнює гори, обійшов чи не кожен хребет українських Карпат. Докладніше >>

Іван Максилевич

Водій, художник, музикант, боксер і незламний християнин, який зараз живе на Косівщині. Іван Максилевич настільки багатогранний, що його особистість однозначно замала для рубрики «Культ особи». Чоловік і сам зізнається – не перестає щодня дякувати Богові за те, що дав йому так багато талантів. Докладніше >>

Микола Стринадюк

Свою справу талановитий різьбяр із Косова порівнює з мольфарством. «Ідеї черпаю з космосу, – усміхається Микола Стринадюк. – Орнаментика мене завжди цікавила. Обираю орнамент, який дає таку вібрацію, щоб зачепило. Старовинний орнамент переробляю на сучасний лад. Зараз найпопулярнішим серед моїх робіт є цвіт папороті – просто він енергетично потужний. Взагалі будь-яка варіація орнаментів має свою енергетику, лиш її треба вміти відчувати підсвідомістю». Докладніше >>

Олег Почигайло

А ви коли-небудь чули про такий інтелектуальний вид спорту, як ґо? Мало того, вже незабаром, 23-24 грудня, в Івано-Франківську відбудеться відкритий кубок із ґо, який збере найкращих майстрів з усієї України. До речі, також буде і турнір для початківців, тому кожен охочий зможе долучитися. Організатором кубку є іванофранківець Олег Почигайло, який грає в ґо вже понад 15 років. Докладніше >>

Олег Дунаєвський

Мозаїка – це картини, що пишуться для вічності. Такими словами відомого італійського художника Доменіко Гірландайо розпочинається альбом робіт івано-франківського майстра з мозаїки Олега Дунаєвського. Докладніше >>

Наталя Данилюк

36-літня Наталя Данилюк із Перегінська каже, що вже звикла перемагати в творчих конкурсах. А зараз радісні емоції їй лише на користь, адже талановита панянка ось-ось стане мамою. Уже вчетверте. Одним із недавніх її досягнень стала перемога у літературному конкурсі «З точки зору осені», який в Івано-Франківську відбувся 21-й раз. Докладніше >>

Ольга Савчин

Справжня жіночність іде зсередини, переконана франківчанка, засновниця школи розвитку жіночності Ольга Савчин. Але дуже часто панянки настільки скуті батьківськими чи соціальними заборонами та закомплексовані, що не можуть собі цього дозволити. Розкрити потенціал власної сексуальності лише силою волі чи думки неможливо. Скільки б психологічної літератури жінка не перечитала, скільки би тренінгів не відвідувала, ключ до чуттєвості захований у її тілі, а не в голові. Докладніше >>

Марія Пахолок

Валеолог, засновниця центру здоров’я «Берегиня» Марія Пахолок почала активно дбати про власне здоров’я аж після 30 років, коли воно похитнулося. Найсмішніше те, що її врятувала алергія на ліки. Жінка мусила шукати альтернативні шляхи лікування. Так поринула у цілющий світ трав і грибів. Цінною знахідкою стала гормональна гімнастика, яка робить з організмом справжні дива, запускає сім ендокринних залоз. Якщо нею регулярно займатися, результат помітний уже через півроку. Докладніше >>

Олександр Шваб і Роман Михальчук

Доцент кафедри реабілітації, ерготерапії і фізичного виховання ІФНМУ Роман Михальчук і студент третього курсу медичного факультету Олександр Шваб повернулися з ювілейного, 25-го чемпіонату світу з гирьового спорту, який проходив у Греції. Приїхали не з порожніми руками. Олександр посів перше місце серед юніорів і друге місце серед чоловіків, виконав норматив майстра спорту міжнародного класу – 51 підйом у ваговій категорії 65 кг. Докладніше >>

Любомир Курташ

Драмою свого життя Любомир Курташ вважає те, що раніше не розпочав співочу кар’єру. Він уже 33 роки працює у «Прикарпаттяобленерго», свою роботу виконує совісно і відповідально, але понад усе любить співати. «Минулого вже не зміниш, проте майбутнє – в моїх руках», – міркував Любомир і вирішив діяти.   Докладніше >>

В’ячеслав Дроздов

Розчарування у справі, якій ти присвятив багато років життя, – це не глухий кут, а лише дороговказ на інший напрямок. 30-літній іванофранківець В’ячеслав Дроздов ще змалку професійно займався плаванням, віддав спорту аж 14 років, назбирав оберемок перемог, здобув звання майстра спорту України і… розчарувався. У певний момент хлопець зрозумів, що вершина у спортивній кар’єрі, до якої він так довго крокував, не дала очікуваного відчуття внутрішнього щастя. Хотілося кардинально змінити вектор життя. Але куди і як? Докладніше >>

Ігор Майгутяк

Співвласник однієї з найдавніших івано-франківських книгарень «Сучасна українська книга», 60-річний Ігор Майгутяк зізнається, що справою свого життя обрав книги, бо лінивий до роботи. А читати і легко, і цікаво. Любов до читання прищепили йому батьки. Тато читав до глибокої старості – брав лупу і поринав у світ літератури. А старший брат надихнув Ігоря вступати на спеціальність «Книгознавство і організація книжкової торгівлі», яка на той час тільки з’явилася. Докладніше >>

Лілія Левицька

Першокурсниця медуніверситету й сама знає, що має доволі амбітні плани – стати хірургом. Кажуть, що це взагалі не жіночий фах, але то лише для панянок, котрі своїм життєвим пріоритетом обрали сім’ю, вважає дівчина. Лілія ж наразі думає лише про кар’єру. «Чому саме хірургія? – замислено каже майбутній медик. – Бо це дуже складно. А я люблю, коли складно. Подобається долати труднощі і вчитися – в цьому і полягає внутрішній ріст людини, чи не так?» Докладніше >>

Володимир Рожнов

Ви знали, що глина здатна змінювати людське життя? Саме так і сталося з іванофранківцем Володимиром Рожновим. Чоловік більше знаний як волонтер і керівник БФ «Франківський опір», який разом із дружиною вже не один рік організовує реабілітаційні заїзди для бійців АТО. Докладніше >>

Олена Матчак

Вона вміє зі шкарпетки, порожньої пластикової пляшки, декоративних прикрас і каміння створити симпатичну ляльку, в сукні якої можна зберігати пакетики від чаю. А ще є милі та м’якенькі зайчики, котики… І чи не кожне з них можна використати з практичною метою: як підставку для олівців, пакетницю, тримач для рушничків та багато іншого. Олена створює креативні сувеніри вже п’ять років. Ось і знадобилася старенька швейна машинка, якій уже не одне десятиліття. Докладніше >>

Андрій Гнатів

Іванофранківець отримав повістку наприкінці січня 2015 року і тоді став першим із депутатів Івано-Франківської міської ради, які пішли до війська під час четвертої хвилі мобілізації. Був командиром взводу 30-ї механізованої Новоград-Волинської бригади, воював на позиції біля с. Троїцького Попаснянського району. Там пробув майже рік. Докладніше >>

Юлія Карєва

Її син-третьокласник каже, що росте в прекрасній сім’ї, пишається своєю мамою і хоче стати фотографом, аби поїхати в Африку знимкувати диких тварин. А ще за літо хлопчина так і не вивчив табличку множення. Однак матуся на це не зважає, бо й сама і досі не знає її цілковито напам’ять. Вона переконана, що це не біда, бо кожен має розвивати в собі те, що йому дійсно цікаво. Докладніше >>