Ольга Гнатковська

Дружина і муза актора Олексія Гнатковського каже, що не робить нічого особливого, аби надихати свого чоловіка. Вони просто кохають одне одного – тоді все відбувається само собою. Ольга навіть інтуїтивно відчуває, якою би він хотів її нині бачити. Докладніше >>

Оксана Манюх

«Всі чоловіки мають жінку в хаті, а я маю головного педіатра», – часом,   жартуючи, казав чоловік Оксани Манюх… Докладніше >>

Роман Прокопишин

Ще півроку тому цей 29-річний івано-франківський програміст скептично ставився до волонтерів, які займаються благодійними проектами. Роман тоді навіть не припускав, що вже незабаром ця справа стане його великим натхненням у житті. Все почалося із трансформаційного тренінгу з лідерства. У перерві одна з учасниць розповіла про знайому, в якої маленька дитина не чує. Сім’я зібрала гроші на апарат вартістю біля 800 тисяч гривень, але не мала коштів на саму операцію, бо й так уже була втягнута у кредити. Бракувало 50 тисяч гривень. Докладніше >>

Віра Бойчук

І людей лікує, і на сцені співає. «Коли ти робиш щось із любов’ю, то ніколи не ділиш і не замислюєшся, що важливіше, – вважає івано-франківський терапевт Віра Бойчук. – Медицина – це моя основна спеціальність, а музика – для душі». Аби здобути знання в музичній і медичній царинах, дівчина доклала справді титанічних зусиль. Віра співає з дитинства, адже виросла в сім’ї музикантів. Пробувала грати на різних інструментах: гітара, скрипка, фортепіано… Докладніше >>

Ярина Гречаник

«Якщо Бог наділив умінням, то чому ж його не використовувати на благо іншим людям?» – переконана Ярина Гречаник. Дівчина вже не один рік удосконалюється в мистецтві фотографування. Окрім комерційної зйомки, постійно як фотограф волонтерить у різних благодійних акціях та проектах, здебільшого пов’язаних із дітьми. Тим паче Ярина п’ять років є членом Мальтійської служби допомоги. Докладніше >>

Ліана Таран

«Більше ні в кого немає такої бабусі!» – пишаються нею внуки. А в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання її вважають візитівкою закладу. Уже через місяць Ліана Таран святкуватиме своє 75-ліття, але ця жінка й досі регулярно сідає на шпагат, робить акробатичні трюки, танцює, займається фітнесом, гімнастикою, передає любов до спорту своїм учням і не має жодної болячки. Хіба десь-колись їй дошкуляє легкий нежить. Докладніше >>

Аня Терешкун

Франківчанка Аня Терешкун віднедавна стала однією з перших у місті, хто цим професійно займається і навчає інших. Йдеться про фейсфітнес – гімнастику для обличчя, що відома в усьому світі найперше як альтернатива пластичних операцій і різних антивікових програм. Це ще один спосіб надовго зберегти пружність шкіри за рахунок активного тренування лицьових м’язів. У результаті обличчя підтягується, набуває тонусу і здорового кольору, зникають набряки і частково навіть «гусячі лапки». Докладніше >>

Наталія Дроздова

Мама мріяла, аби її талановита донечка стала архітектором, однак покликання не можна нав’язати. Наталія – художниця, яка довгий час не могла знайти керунок для розвитку свого таланту. Аж поки не познайомилася з мехенді – мистецтвом розпису тіла хною. Розпис тіла вважається таким же древнім, як і саме людство. З давніх часів малюнки на шкірі людини мали ритуальне значення. Їх використовували як талісман: наносили для захисту, лікування, зваблення, принадження удачі, підкреслення свого статусу. Докладніше >>

Ольга Кукудяк

Франківчанка Ольга Кукудяк неабияк тямить у кравецькій справі. Ще б пак! Це родинне діло, яке започаткували ще її батьки. Мама була дипломованим закрійником, який сьогодні є рідкістю, а тато шив чудесні вироби зі шкіри. Нині, аби пошити щось у Ольги, треба записуватися щонайменше за місяць наперед, бувало таке, що й за півроку. Всі її клієнтки стверджують, що у речах, які створені руками цієї кравчині, є частинка душевного тепла. Докладніше >>

Олег Зелез

Від безхатька до бізнесмена. Саме такий неймовірний шлях пройшов іванофранківець Олег Зелез. Нині йому 36 років, а за плечима, як він сам каже, життя, що нагадує «кардіограму» – крайнощі та нестримні віражі: не раз зазнавав провалів у бізнесі, банкрутував, жив на вокзалі, починав з нуля, знову падав і знову підіймався, заробляв сотні тисяч, працював прибиральником, побудував 21 будинок, навчився ставити цілі і нести відповідальність за їх недосягнення, а ще він щасливий батько. Докладніше >>

Володимир Сарахман

Він трохи чарівник, адже знається на магії звуків. Володимир Сарахман, який родом із Надвірної, уміє купати людей в цілющих звуках. У його арсеналі тибетські співочі чаші, валдайські дзвіночки, гонги, бубени, варган, перкусія… Співочі чаші привезені з Непалу, вони мають відповідну структуру, складаються зі сплаву з семи металів, включно із золотом та сріблом. Технологія звукотерапії таким чином тисячоліттями передається від майстра до майстра, ще здавна використовувалася в аюрведичній медицині в комплексному лікуванні різних захворювань. Докладніше >>

Леся Дутка

Вона привнесла в Івано-Франківськ трохи Франції. Через свою випічку. У Лесиному магазині-пекарні виготовляють хліб, печиво ручної роботи, пряники, чіабату, багети, круасани – і все за французькими технологіями. Жінка переконує, що в столиці Прикарпаття такого більше ніхто не робить. Не так давно Леся закінчила в Києві кулінарну академію, де й вивчила французькі секрети смачної випічки. Вона вирізняється пружною текстурою, довше залишається свіжою і загалом має кращі споживчі якості. Докладніше >>

Ханс-Вольфф Граф

Він не прикарпатець і навіть не українець. Але він приїде, щоб зробити на Івано-Франківщині справжню революцію у сфері психології. У квітні в столиці Прикарпаття стартують унікальні курси з психології за авторським методом відомого німецького психолога, педагога, фінансового консультанта Ханс-Вольффа Графа. Навчальні модулі будуть корисними для всіх, хто цікавиться психологією або працює з людьми. А якщо ширше, то для всіх, хто хоче бути більш щасливим як в особистому, так і в професійному житті. Докладніше >>

Катя Жураківська

Вона не любить, коли її називають Катериною, лише – Катя. А ще в цієї франківчанки доволі незвичне і цікаве заняття. Ось уже два роки вона надає послуги шопер-стиліста – допомагає жінкам обирати стиль, одяг, кольори, макіяж, зачіску… Серед її клієнтів лише два чоловіки: 10-річний син і коханий. Докладніше >>

Андрій Багнюк

«Міняю яблука на cигарети» – із таким написом ще влітку 36-літній іванофранківець Андрій Багнюк стояв на «стометрівці». Послання в першу чергу адресувалося жінкам: «Дівчата повинні пахнути теплим літом, квітами, фруктами і липовим цвітом, а не пивом, димом, нікотином, смолою…» До дивака здебільшого підходили чоловіки, хоча й декотрі жінки зважувалися на незвичний обмін. Докладніше >>

Михайло Королик

Змії, павуки, таргани, риби, ящірки, гризуни, хамелеони, клопи, черепахи, сови – усі ці тварини багато років поспіль жили в помешканні Михайла Королика. А чотири роки тому половину всієї живності він переніс у міні-зоопарк, який ініціював при Івано-Франківській міській дитячій екостанції. Все почалося з кота, якого Михайлові ще в дитинстві подарували батьки. Потім були хом’ячки, песики, папуги… Докладніше >>

Володимир Прокопишин

Героя цієї статті ви, безперечно, мали можливість бачити. Якщо хоча б раз ходили «Бастіоном» у неділю, то не могли не помітити чималий гурт дітей біля мольбертів, а серед них їхнього вчителя. Володимир Прокопишин – людина з генами митця і наставника. «Між мільйонами художників треба якось вміти вирізнятися. Художник, як і людина, має свою ДНК, і він повинен створювати власний стиль, за яким його впізнаватимуть», – вважає Володимир.   Докладніше >>

Григорій Сташків

Його майстерня – це його святая святих, його творча келія. Григорій мало кому дозволяє сюди заходити – там, де пишуться ікони, повинна витати винятково чиста енергія. А люди ж різні бувають. «Майстерня – це діалог лише між майстром і його роботою», – усміхається 55-літній івано-франківський іконописець. Каже, що його творчість іде з самого серця, разом із молитвою. Докладніше >>

Іван Харук

Івано-франківський журналіст Іван Харук каже, що вже 10 років має можливість споглядати життя трохи ширше – завдяки благодійній справі, до котрої долучився. Щотижня чоловік разом із однодумцями готують їжу і потім пригощають обідом безхатьків. Доброчинна акція відбувається щосереди біля Художнього музею та в сквері біля вокзалу. Як правило, це гаряча перша страва, салат, канапки. Кожного разу готують аж 60 порцій. Докладніше >>

Богдан Фаштрига

Іноді любов до гір починається зі зламаної ноги. Принаймні так було із Богданом Фаштригою. Цей 27-літній хлопець ніколи не загубиться в горах. І не тому, що виріс серед цих велетнів – у Яремче. А тому, що змалку обожнює гори, обійшов чи не кожен хребет українських Карпат. Докладніше >>